Воїни-орли

Ці «лицарі» були знатного походження (до них належав і сам тлатоані), вихідці з нижчих верств суспільства серед них були рідкістю. Втім навіть серед представників знаті не кожен міг стати членом цього ордену. На це отримували право лише найкращі учні, що пройшли відповідну освіту в кальмекак (або тепочкаллі) та відзначилися у боях, захопивши або вбивши 20 або більше ворогів. Всі вони були вже одруженими людьми.

Усе життя присвячували виключно війні. Відігравали провідну роль у квіткових війнах, де виходили на герць із суперником. Під час битви тлатоані застосовував загони воїнів-орлів для вирішальної атаки.

Вояки-орли були наділеними усіма привілеями знаті за народженням. Воїни цього ордена мали своїх богів покровителів — у «воїнів-орлів» ним був Уїцилопочтлі. У них було спеціальне приміщення, де на вівтарі містився образ Сонця у вигляді стилізованого метелика — «Будинок орлів». Їх храм розташовувався у м. Маліналько на пагорбі, був повністю вибито зі скелі.

Були озброєні атлатлєм, луком, списом, проте основною був макуауітль. Як захист одягали стьобані бавовняні обладунки, круглі дерев'яні щити і шоломи, виконані у формі голови орла з відкритим дзьобом — символом світла і Сонця. Ноги воїна були вкриті шкіряними смужками. Воїни-орли використовували різноманітні прикраси з пір'я.

Двічі на рік, у березні та грудні, коли наставав день «4 рух» з ацтекського календарного обчислення, воїни-орли відзначали особливо урочисті свята на честь Сонця, влаштовуючи поряд з іншим ритуальні бої з вояками-ягуарами, що символізувало боротьбу Сонця і світла («орли») з мороком і темрявою («ягуари»).

• An Aztec Warrior How they lived — Anne Steel, Rourke Enterprises Inc. — ISBN 0-86592-146-6.
• Smith, Michael E. The Aztecs. 3 Ed. West Sussex: Blackwell Publishing, 2012.