Вулканічна дуга

Вулканічна дуга — пасмо вулканів паралельних гірському поясу розташовані по дузі на мапі. Якщо вулкани розташовані вздовж узбережжя це острівна дуга. Як правило, пасма вулканічних дуг утворюються над зоною субдукції, де одна океанічна плита занурюється під іншу тектонічну плиту, з утворенням магми під шаром ковзання. Магма піднімається у формі вулканічної дуги паралельно зоні субдукції.

Маріанські острови, океанічна острівна дуга

Є два типи вулканічних дуг: океанічні дуги (які є тип вулканічних острівних дуг, тип архіпелагу), і вулканічні континентальні дуги — дугоподібні гірські пасма. У першому випадку, океанічна кора субдуцирує під іншу океанічну кору на сусідньої плити, в той час як в випадку з гірськими пасмами океанічна кора субдуцирує під континентальну кору.

Петрологія

У зоні субдукції, втрата води з субдуцірованної плити викликає часткове плавлення головної мантії і генерує низьку щільність, вапняно-лужної магми, що піднімається і витискається через літосферу верхньої плити. Ця втрата води через дестабілізацію мінералу хлориту відбувається приблизно на глибин 40-60 кмі[1][2]. Тому відстань від точки занурення до місця вулканізму острівної дуги розраховується як ця глибина до кута нахилу занурення плити.

Вздовж занурюваного боку острівної дуги є глибокий і вузький океанічний жолоб, що прямує границею між низхідною і горішньою плитами. Цей жолоб створюється гравітаційним притяганням — занурювальна пластина тягне передній край горішньої плити вниз. Землетруси відбуваються уздовж цієї границі субдукції з сейсмічних вогнищ розташованих на великій глибині під острівною дугою: ці землетруси визначають зону Вадаті-Беньофа.

Географія

Два класичні приклади океанічних острівних дуг є Маріанські острови у західній частині Тихого океану і Малі Антильські острови у західній частині Атлантичного океану. Вулканічна дуга Каскадних гір на заході Північної Америки і Анд вздовж західного краю Південної Америки приклади континентальних вулканічних дуг. Найкращі зразки вулканічних дуг з усім набором характеристик знаходяться в північній частині Тихого океану Алеутська острівна дуга, що складається з Алеутських островів та їх розширення Алеутського хребта на п-ові Аляска, і Курило-Камчатська острівна дуга у складі Курильських островів і півдня півострова Камчатка.

Джерела

  1. Grove, T. L., N. Chatterjee, S. W. Parman, and E. Médard (2006), The Influence of H2O on Mantle Wedge Melting, Earth and Planetary Science Letters, 249, 74-89.
  2. Grove, T.L., C. B. Till, N. Chatterjee, and E. Médard (submitted 2008), Transport of H2O in subduction zones and its role in the formation and location of arc volcanoes, Nature.

Література

    Посилання

      This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.