Вумера (списокидалка)

Вумера — дерев'яне пристосування для метання списів, яке традиційно використовувалося аборигенами Австралії[1]. Є різні найменування: воммера, ваммера, амера або пуртанджі.

Вумера

Вумера лежить ліворуч
Тип списокидалка
Походження Австралія
Характеристики
Довжина 60-90 см
Ширина 8-10 см

Назва

Слово «Вумера» походить від мови дхаруг (даруг) з племен аборигенів, які мешкали на території сучасного Сіднею та його околиць. Місто Вумера було названо на честь цього пристосування для списокидання.

Опис

Вумера є одним з варіантів списокидалки, подібної до атлатля. Довжина вумери близько 60-90 см, а ширина становить 8-10 см. Це пристосування зазвичай складається з витянутої дощечки (іноді палки) з упором на одному кінці і рукоятки на іншому. Деякі вумери традиційно були прикрашені вирізами або малюнками, які вказували на приналежність до певної мовної групи.

Хронологічні межі

Вважається, що перші вумери почали використовувати близько 5 000 років тому[2]. Проте існують також дослідження, які припускають використання вумер навіть у ранньому верхньому палеоліті (близько 43 000 років тому). Прикладом цього можуть бути скам'янілості озера Мунго, де були виявлені залишки перших людей на австралійському континенті. Деякі людські залишки показують важкий остеоартрит у правому лікті, який може бути пов'язаний із використанням вумери[3], або схожого пристосування, яке потребує спеціальної підготовки та може сильно навантажувати суглоби. Вумери і досі використувуються у віддалених районах Австралії.

Особливості використання
Кам'яне тесло (тульське тесло - англ. tula adze)

Як і списи та бумеранги, вумери традиційно використовували лише чоловіки. Деякі вумери, особливо ті, що використовувалися в центральних і західних пустелях Австралії, були багатоцільовими інструментами. Часто мають форму довгих вузьких мисок, їх можна було використовувати для перенесення перемолотих рослин, а також дрібних продуктів харчування, таких як маленькі ящірки або насіння. Багато вумер мали гостру кам'яну ріжучу кромку під назвою клинок тула (або тульське тесло)[4], прикріплену до кінця ручки чорною гумкою з рослини тріодії. Цей гострий інструмент мав багато застосувань, наприклад, різання дичини чи іншої їжі та деревини. Також припускається, що вумера могла використовуватися як щит для захисту від списів і бумерангів.

Пам'ятник аборигену Макаре. У правій руці тримає вумеру зі списом.

Вумера працює як простий важіль. Вона дозволяє метати не лише короткі дротики, а й списи понад 3 метри завдовжки, які здатні вразити ціль на відстані до 180 метрів. Зазвичай використовувалася для полювання на великого звіра. Вумера, зокрема, є важливим нововведенням у сфері полювання на велику дичину, оскільки спис, кинутий за допомогою вумери, має вчетверо більше кінетичної енергії, ніж сучасний композитний лук[5].

Примітки
  1. Mitchell Rolls, Murray Johnson, Historical Dictionary of Australian Aborigines, Scarecrow Press, 2010. p157
  2. "Extinction's group theory". The Sydney Morning Herald. Fairfax Media. 25 June 2004. Retrieved 21 October 2011.
  3. Lawrence, Helen (2006). Mungo over millennia : the Willandra landscape and its people. Sorell, Tas: Maygog Publishing. p. 42. ISBN 0-9758199-1-7.
  4. Grahame Clark, John Grahame Douglas Clark, ahame Clark. "World Prehistory: In New Perspective", Cambridge University Press, 1977
  5. "Extinction's group theory". The Sydney Morning Herald. Fairfax Media. 25 June 2004. Retrieved 21 October 2011.

Література
  • Стоун Дж. К. Большая энциклопедия оружия и доспехов. Оружие и доспехи всех времён и народов. — М.: Астрель, АСТ, 2008. — С. 84—86, 97, 99, 256, 258, 367.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.