Відновлювані ресурси

Відно́вні приро́дні ресу́рси — це родючі ґрунти, рослинність, тваринний світ і деякі види корисних копалин.

Під час використання вони безперервно відновлюються самою природою, однак їх природне відтворення (відновлення родючості ґрунтів, деревної й трав'яної маси, кількості тварин тощо) часто не збігається з темпами використання. Уявлення про невичерпність ресурсів цієї групи все частіше приходить у суперечність з дійсністю. Витрата відновлюваних ресурсів (вирубування лісу, вилов риби тощо) починає перевищувати розміри їх природного відтворення. Для того, щоб цього не було, треба:

• а) раціональніше видобувати і обробляти природні ресурси;
• б) завчасно залучати в експлуатацію нові невиснажені ресурси і за рахунок цього послабити використання виснажених;
• в) штучно відновлювати ресурси, що можна робити набагато інтенсивніше, ніж це робить природа;
• г) відшукувати штучні замінники.

Відновні джерела енергії (ВДЕ) — в сучасній світовій практиці до ВДЕ відносять: гідро, сонячну, вітрову, геотермальну, гідравлічну енергії, енергію морських течій, хвиль, припливів, температурного градієнта морської води, різниці температури між повітряною масою та океаном, тепла Землі, біомасу тваринного, рослинного і побутового походження.

Існують різні думки про те, до якого типу ресурсів треба зараховувати ядерне паливо. Запаси ядерного палива з урахуванням можливості його відтворення в реакторах-розмножувачах, величезні, його може вистачити на тисячі років. Попри це його зазвичай зараховують до невідновних ресурсів. Основним аргументом для цього є високий ризик для екології, пов'язаний із використанням ядерної енергії.