Відсаджувальна постіль

• Н а т у р а л ь н а В.п. являє собою масу збагачуваного матеріалу підвищеної питомої ваги (при збагаченні вугілля це в основному породні фракції) в стані його поздовжнього переміщення і вертикального розшарування під дією коливань середовища.

• Ш т у ч н а В.п. - постіль, яка спеціально створюється на решеті з сипучого зернистого матеріалу заданої питомої ваги та гранулометричного складу (польового шпату, керамічних, гумових, скляних кубиків, куль і т.п.).

В.п. виконує важливу функцію селективного вивантаження дрібних зерен важкого компонента через решето.[1]

Розпушеність відсаджувальної постелі (рос. разрыхлённость отсадочной постели; англ. expansion of a jig bed, нім. Setzbettauflockerung f) – один з головних інтегральних параметрів процесу збагачення корисних копалин у відсаджувальних машинах, ступінь віддалення окремих зерен відсаджувальної постелі одне від одного в період її зависання. Визначає можливість взаємного переміщення частинок і, отже, є чинником динамічності процесу розшарування постелі. Р.в.п. – сполучна ланка між технологічними та гідродинамічними параметрами. Використовується як контрольований параметр у ряді систем автоматичного регулювання відсаджувальним процесом. Крім того, періодично контролюється оператором відсаджувальної машини за побічними виявами (за щільністю відсаджувальної постелі, яка визначається за допомогою щупа).

Штучна відсаджувальна постіль описана Георгом Агріколою у фундаментальній праці «Про гірничу справу та металургію» (De Re Metallica, 1556 р.): "Для того щоб сито не надто швидко пропустило (матеріал), промивальник підкладає під нього рудний горішок і рудну крупу".

• Відсадка
• Автоматизація відсаджувальної машини

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.