Відтерміноване задоволення

Для того, щоб мати можливість обирати більш перспективну відкладену винагороду, необхідно мати доволі розвинений мозок (як еволюційно — від простих організмів до тварин, що наділені інтелектом, так і з віком — від немовляти до дитини чи дорослого, що приймає обґрунтоване рішення). По-перше, людина чи тварина має розуміти умови експерименту (або розпізнавати схожу ситуацію в реальному житті). Частиною цього розуміння є відчуття часу (sense of time). По-друге, необхідно, щоб людина (чи тварина) мала змогу бачити очікувану винагороду або добре її уявляти. По-третє, людина (чи тварина) повинна вміти вмикати та використовувати систему «повільного мислення» (тобто не піддаватися системі швидкого реагування — схопити, поки дають, а зупинитися, «увімкнути мозок», оцінити ситуацію, варіанти розвитку подій та можливі наслідки, і тільки тоді приймати рішення). Ну, і, наостанок, ліпше з цим завданням можуть впоратися особи, які вміють відволікатися. Якщо дивитися на коробку улюблених цукерок, дуже важко встояти і не з'їсти хоч одну; це простіше, якщо відвернутися і почати займатися будь-чим.

Не дивно, що людиноподібні мавпи доволі добре вміють чекати на більш бажану винагороду у різних ситуаціях, які їм пропонують дослідники. Цікаво, однак, що ця властивість є не тільки у тварин, наближених до людей. Наприклад, ворони можуть позмагатися не тільки з мавпами, а й з малими дітьми. Така властивість дозволяє їм планувати своє майбутнє і відкладати їжу на випадок несприятливих умов.

• Зефірний тест