Вікос (каньйон)

Вікос (каньйон) (грец. Φαράγγι του Βίκου) — каньйон у національному парку в горах Пінд, на північному-сході грецького регіону Епір поблизу міста Яніна. Розташоване на південному схилі гори Тумфі, у довжину сягає близько 20-ти кілометрів, глибина — від 450 до 1600 метрів, а ширина — від 400 до декількох метрів в найвужчих місцях[1].

Вікос (каньйон)
Панорама каньйону Вікос
Панорама каньйону Вікос
39°58′09″ пн. ш. 20°43′41″ сх. д.
Розташування: Яніна, Епір, Греція
Найближче місто: Яніна
Площа: 12 600 км²
Країна  Греція
Місцеположення каньйону на карті
 Вікос у Вікісховищі

Вікос занесено в Книгу рекордів Гіннесса, як найглибша ущелина в світі[2]. При цьому береться до уваги, що ущелини відрізняються від каньйонів за деякими параметрами, наприклад по відношенню, ширина/глибина[3].

Розташування

Знаходиться у центрі національного парку Вікос-Аоос. Бере свій початок між поселеннями Монодендрі і Кукулі, а закінчується в районі поселення Вікос[4]. До ущелини відносяться і маленькі річки, які впадають у річку Войдоматіс, формуючу ущелину (каньйон). Більша частина річки розливається сезонно, постійно вона тече лиш в нижній частині ущелини[1]. Для науковців велику цікавість Вікос становить через збережені тут майже недоторкані екосистеми.

Панорама ущелини (каньйону) Вікос

Геоморфологія

Ущелина розтягнулася на 20 кілометрів, 12 із яких, належать до зони заповідника[5], характеризуються різноманітним рельєфом і перепадами височин. Круті схили і обривисті скелясті кручі переважають на середніх рівнях. Численні яри розсікають обидві сторони ущелини, а водні стоки утворюють зсуви кам'янистого ґрунту. Основний напрямок з північного заходу на південний схід[5], каньйон вимивався річкою Войдоматіс (притока Аооса) мільйони років. Рівень води у річці залежить від пори року, більшу частину якого вода є тільки в самій нижній частині ущелини[6]. У Вікоса добре видно структуру, видні різні вікові пласти. Верхні пласти складаються із вапнякових утворень, нижні із сирого доломіту[5]. Для вапняку характерно при вимиванні водою утворення щілин. Оскільки вапняк розчиняється, вода просочується через поверхню, утворюється дренажна система з печерами і каналами, які збільшуються з часом. Пізніше вони руйнуються і перпендикулярно до схилів утворюються скелясті оголення. Саме тому вода рідко тече по поверхні, і лише коли вона не може розмити ґрунт розливається поверх нього[7].

Відпочинок і туризм

Існує природний оглядовий майданчик над найглибшою частиною ущелини в Оксії. Вона знаходиться в трьох кілометрах по новій дорозі від Монодендрі. Ще один оглядовий майданчик з видом на ущелину знаходиться в Білій, на східній стороні ущелини, туди можна піднятися від села Врадето.

Основний туристичний маршрут — спуск по стежці з Монодендрі. Потім стежка веде на північ через ущелину, до річки Войдоматіс. Далі стежка веде до виходу з ущелини біля села Папінго, на північній стороні, або в село Вікос на південній стороні. Також можна пройти на південь від Монодендрі до кам'яного моста XVIII століття біля Кіпі.

Фотографії

Примітки
  1. Amanatidou, Despoina. A case study in Vikos-Aoos National Park - Greece. University of Freiburg, 2005 (англ.). Процитовано 27 липня 2009.
  2. Guinness World Records 2005: Special 50th Anniversary Edition. Guinness World Records. 2004. с. 52. ISBN 978-1-892051-22-6.
  3. Jackson Jack (2003). The world's great adventure treks. New Holland Publishers. ISBN 978-1-84330-261-2.p. 113
  4. Natura 2000 Data Form. Site code: GR2130009. NATURA 2000 (англ.). с. 8. Архів оригіналу за 16 липня 2011. Процитовано 12 липня 2010.
  5. Hanlidou, Kokkini: p. 2
  6. Amanatidou: p. 21
  7. Amanatidou: pp. 21-22

Посилання

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.