Вілька Кунинська

Засноване до 1665 року[1]. В селі була парафіяльна мурована церква Покрови Пресвятої Богородиці (збудована в 1905 р.) Жовківського деканату Перемиської єпархії УГКЦ та каплиця Пресвятої трійці, священиком був Семен Крут[2].

На 1.01.1939 в селі було 450мешканців  — 440 українців і 10 євреїв[3].

Джерела

"Географічний словник Королівства Польського та інших земель слов'янських" так описує Вільку Кунинську:

Вілька Кунинська (пол. Wólka Kunińska) - село в Жовківському повіту, 21 км на захід від повітового суду в Жовкві, 14 км на південний-захід від пошти в Добросині. На північний-схід і схід лежить Кунин, на південь і південний-захід лежить Вишенька Мала (городоцький повіт), на північ Магерів (Рава-Руський повіт). В північній частині села утворюється потік Деревенька - притока Свині (який також у верхній течії називається Свиня) і пливе на схід. Власність менша має орної ріллі 369, лугів і городів 16, пасовищ 101, лісу 4 морги. В 1890 році було 63 будинки, 383 жителі в гміні. (349 греко-католиків, 12 римо-католиків, 22 ізраеліти; 370 русинів, 5 поляків, 8 інших народностей). Парафія римо-католицька в Жовкві, греко-католицька на місці, Жовківського деканату. В селі є дерев'яна церква, з якою пов'язана легенда про те, що під час татарського нападу татари вирубали отвір в східних дверях, який люди показують до сих пір.

• Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, wyd. pod red. F. Sulimierskiego, B. Chlebowskiego, J. Krzywickiego i W. Walewskiego, Warszawa 1880-1902, t. 1-15.