Вільям Ле Рой Еммет

Вільям Ле Рой Еммет (10 липня 1859 – 26 вересня 1941) - інженер-електрик, який займався проектуванням великих поворотних перетворювачів та інших пристроїв для енергосистеми змінного струму.

Вільям Ле Рой Еммет
Народився 10 липня 1859(1859-07-10)[1]
Нью-Рошелл, Вестчестер, штат Нью-Йорк, США
Помер 26 вересня 1941(1941-09-26) (82 роки)
Країна  США
Діяльність інженер
Галузь Електротехніка
Alma mater Військово-морська Академія США (1881)
Знання мов англійська
Заклад General Electric Company plcd
Членство Національна академія наук США, Naval Advisory Board of Inventionsd[2] і Американське товариство інженерів-механіків[2]
Батько William Jenkins Emmetd
Мати Julia Pierson Emmetd
Брати, сестри Robert Temple Emmetd, Rosina Emmet Sherwoodd, Devereux Emmetd, Lydia Field Emmetd, Джейн де Глен і C. Temple Emmetd
Нагороди

Біографія

Еммет народився в Нью-Рошелі, штат Нью-Йорк, в сім'ї Вільяма Дженкінса Еммета та Джулії Кольт Пірсон . Він є правнуком Томаса Аддіса Еммета, адвоката, старшим братом страченого ірландського націоналіста Роберта Еммета. Батьки його матері - Джулія Кольт та Джосія Дж. Пірсон .Батьки його батька - Розіна Хаблі та Роберт Еммет.

Сестри Розіна Еммет Шервуд, Лідія Філд Еммет та Джейн Еммет де Глен були відомими художниками-портретистами . [3]

Його брати:

К. Темпл Еммет, адвокат та спортсмен, закінчив клас Єльської лісової школи 1902 року;

Вільям Лерой Еммет, випускник Військово-морської академії США, 1881 року;

Девере Еммет - видатний архітектор поля для гольфу;

Річард Стоктон Еммет. [4]

Його дядько Джон Еммет відвідував Вест-Пойнт з 1814 по 1817 рік.

Елен Еммет Ренд - двоюрідна сестра, художниця-портретистка

Навчався в Морській академії США з 1876 по 1881 рік. До компанії Edison General Electric приєднався у 1891 році. Пізніше став співробітником General Electric Company (GE). Еммет був провідним захисником електричного руху суден від турбін. Під час Першої світової війни його системи використовувалися на американських кораблях. [5] Еммет винайшов турбінну систему з ртутними парами для виробництва електроенергії.

В 1919 році за винаходи та розробки електричних приладів та двигунів Еммет отримав Едісонову медаль AIEE. В 1920 році він отримав медаль Елліотта Крессона Інституту Франкліна і був обраний до Національної академії наук . Еммет працював до 70-х років у GE і запатентував 122 свої розробки. [6]

Письмо

Автобіографія Еммета була опублікована Fort Orange Press в статті « Автобіографія інженера».

Джерела

Посилання
  1. https://www.nasonline.org/publications/biographical-memoirs/memoir-pdfs/emmet-william.pdf
  2. https://www.science.org/doi/pdf/10.1126/science.42.1081.371.a
  3. Willard, Francis E., ред. (1903). A Woman of the Century. New York: Charles Wells Moulton. с. 654. Процитовано 18 квітня 2009.
  4. Biographical record of the graduates and former students of the Yale Forest School. Yale Forest School. 1913. с. 39. Процитовано 18 квітня 2009.
  5. Shearer, Benjamin F. (2006). Home Front Heroes [Three Volumes]. Greenwood Publishing Group. с. 276. ISBN 9780313047053.
  6. Current Biography 1941, p262

Зовнішні посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.