Вірменський шпиталь

Історія найстарішого лікувального закладу міста нерозривно пов'язана з діяльністю вірменської громади міста. За різними даними вірмени оселилися тут в XI — XIII століттях[1][2][3]. У XVII столітті в місті вже налічувалося 1200 сімей вірмен[2][4]. Становлячи значну частину населення Кам'янця-Подільського, і займаючи більшу частину міста[3], вірмени були залучені до його культурного, економічного та військового життя. Селилися вірмени переважно в південно-східній частині міста; досі в місті є квартал, відомий серед місцевих під назвою Вірменський. Тут розташовувався центр торговельної діяльності — Вірменський ринок, а також вірменський магістрат (ратуша) та головні вірменські храми міста, що не зберігся до наших днів[5].

Вірменський шпиталь був побудований у 1614 році. Юзеф Ролле зазначав, що він сильно відрізнявся від решти шпиталів регіону, в яких хворі та каліки, а також солдати похилого віку знаходили лише притулок. Госпіталь вірменської громади виконував функції лікарні, куди надходили хворі з різними захворюваннями. Активну роль у лікуванні відігравали молоді вірменки, що знали секрети вірменської та арабської медицини. Вірменська медицина, в XI — XVI століттях знаходилася на рівні передової медицини Сходу, а в деяких сферах (фізіологія, патологія, клініка, поняття про інфекції тощо) випередила свій час[4].

З метою утримання шпиталю в місті був введений спеціальний податок. Кожен вірмен, що займався торгівлею, при в'їзді в місто з товарами або при виїзді з міста платив 3 гроша, кожен вірмен-різник по 2 гроша з великою худоби та 1 гріш з малої; з кожної фури дров на користь шпиталю брали по поліну[4].

Вірменський шпиталь виконував свою функцію лікування хворих близько двохсот років. При розкопках одного з кладовищ у вірменському районі старого міста були знайдені розпиляні кістки та хірургічний пінцет. У зв'язку з чим було висловлено припущення, що у шпиталі проводились також деякі хірургічні операції[4].

Вірменський шпиталь -- це будинок довжиною 27 м та шириною 10 м. Шпиталь був побудований у вигляді букви Г, яка з'єднувалася з північного боку з оборонною вежею. У дворі шпиталю по всій довжині споруди між першим та другим поверхами була прибудована дерев'яна галерея-балкон. Споруда була немов би ізольованою від міського шуму, лише з південної його сторони були великі в'їзні ворота шириною до 3-х метрів. Західна стіна будівлі шпиталю укріплена двома кам'яними контрфорсами[4].