Вітіца

Походив з династії Хінтіли. Син короля Егіки та Кіксілони (доньки короля Ервіґа). Про молоді роки мало відомостей. Вже у 693 році призначається співволодарем батька. Проте ця дія була суто номінальною, для зміцнення правління Егіки. У 698 році як області управління Вітіца отримує Галецію зі столицею у м. Туя (мав титул король свевів). Тут молодий принц набув адміністративного досвіду. Тут він стикнувся з амбіція Фавіли (Фафіли), сина короля Гіндасвінта, якого було приставлено як помічника. Вітіца за невідомих обставин наказав убити його.

З огляду на поганий стан здоров'я у 701 році батько викликав Вітіцу до столиці — Толедо, де 15 листопада відбулася церемонія помазання. З цього моменту Вітіца став справжнім співкоролем Егіки. Він перебрав фактичну владу на себе. Після смерті Егіки у листопаді або грудні 702 року Вітіцу було оголошено одноосібним королем.

Із самого початку мав намір налагодити стосунки з вищою знаттю та місцевою шляхтою, а також розширити підтримку за рахунок містян. Для цього короля зменшив значні податки, які впровадив його батько, а також позбавив необхідності сплати великих боргів. Була оголошена загальна амністія, що дала можливість вигнанцям повернутися на батьківщину. Амністованим поверталося їх майно та їх піддані. Багатьом було здійснено відшкодування з королівської скарбниці.

З метою сприяти об'єднанню знаті навколо монархії Вітіца у 704 році скликав XVIII Толедський собор під головуванням митрополита Сіндереда. Проте досягти значних результатів не вдалося, за винятком прийняття пропозиції короля щодо дозволу на шлюби священиків.

Невдовзі виникла змова проти короля, на чолі якої постав Пелайо. Останній з одного боку намагався реалізувати прагнення частини знаті щодо послаблення тиску монархії на них, з іншого — помститися за батьку — Фавілу (колись вбитого за наказом Вітіцу). Проте змову було розкрито, й Вітіца заслав Пелайо до Астурії.

Для зміцнення влади Вітіца оголосив сила Агілу своїм співволодарем, що викликало спротив аристократів. Втім їх постання зазнало поразки, змовники були жорстоко покарані.

Між 707 і 709 роками безліч людей стали жертвами голоду і мору. У цей період відбулося значне зменшення населення Вестготської держави. Спроби короля поліпшити ситуацію успіху не мали.

Ускладнення в середині королівства намагалися скористатися візантійці, що атакували узбережжя Іспанії з Балеарських островів, але Вітіца відбив атаку. У 708 році завдав поразки арабським нападникам. У 710 році спалахнуло повстання басків. На його придушення король відправив сина Агіли. В цей час Вітіца раптово помирає в Толедо. Після нього розпочалася боротьба за трон.