ГАЗ-М20 «Побєда»

Після німецько-радянської війни ГАЗ тимчасово відновив випуск довоєнної легкової моделі — ГАЗ-11-73, що являла собою модернізований варіант застарілого ГАЗ-М1, конструкція якого в свою чергу сходила до автомобіля Ford B моделі 1934 року. Але цей автомобіль був в цілому застарілим: найбільші нарікання викликали неекономічний двигун, коробка передач без синхронізаторів, механічний привод гальм, застарілий зовнішній вигляд, посередня плавність ходу і відсутність багажника.

Урядове завдання на проектування нового легкового автомобіля Горьківський автозавод одержав у лютому 1943 року, відразу після перемоги під Сталінградом. Спочатку автомобіль мав мати назву "Родіна"(Батьківщина). Але після показу Сталіну автомобіль із серійним номером ГАЗ-М20 було вирішено назвати «Побєдою».

Урядове завдання на проектування нового легкового автомобіля Горьківський автозавод отримав в лютому 1943 року, проте вважається, що на той час на заводі вже був складений перспективний типаж післявоєнного модельного ряду, у тому числі — і «легковика» середнього класу.

Перші ескізи виконав художник В. Бродський в 1943 році, на них машина вже має таку ж понтонну боковину і кузов «фастбек» з похилою задньою стінкою, як і майбутня серійна «Побєда», але в іншому на неї не схожа і візуально більш архаїчна, з виконаним в стилі кінця тридцятих років оформленням країв кузова — зокрема, з вузькою решіткою радіатора напівкруглого перетину; V-подібне лобове скло доповнено невеликими скельцями з боків, як на ряді іноземних моделей; задні двері підвішені на задніх петлях, і відкриваються по ходу руху.

Кінцевий же вигляд автомобіля був вироблений в роботах художника-конструктора Веніаміна Самойлова.

Спочатку машина проектувалася під індексом ГАЗ-25 і девізом «Родина» (з російської — «Батьківщина»), — пізніше вони були замінені на звичні «двадцятку» і слово «Побєда».

Перші «Побєди», яким призначено було стати родоначальниками післявоєнного покоління автомобілів марки ГАЗ, зійшли з конвеєра горьківського автозаводу 28 червня 1946 року.

За технічними рішеннями автомобіль був першим цілком самостійним (а не скопійованим із закордонних аналогів).^{[джерело?]}. Кузов британської Standard Vanguard 1947 року випуску зовні дуже нагадує обриси «Побєди».^{[джерело?]}

ГАЗ-М20 був першим радянським автомобілем з тримальним кузовом і першим у світі автомобілем з кузовом «безкрилої» форми ^{[джерело?]}, виконаним не для зовнішнього ефекту, а для прискорення й здешевлення виготовлення кузовних штампів і кращих аеродинамічних показників.

Форму кузова «Побєди» запропонував молодий дизайнер В. Самойлов. Продумана форма кузова, закінченість ліній і велика кількість хромованих деталей надавали машині елегантного і респектабельного вигляду.

У салоні «Побєди» вільно розміщувалися 5 чоловік, в автомобілі вперше були встановлені електричні покажчики поворотів, стоп-сигнали і звуковий сигнал високого і низького тонів. З того часу двотональний сигнал став фірмовою особливістю автомобілів марки «ГАЗ». Машина також мала незалежну підвіску передніх коліс (уперше на автомобілях «ГАЗ»), гідравлічний привод гальм, 3-ступінчату коробку передач із синхронізаторами і V-подібне лобове скло, що стало відмінною рисою цієї моделі.

При спорядженій масі 1,46 т найбільша швидкість «Побєди» становила 105 км/год, розгін з місця до 100 км/год займав 46 секунд, а витрата палива — 11 л на 100 км. Для забезпечення економічності був обраний чотирициліндровий двигун робочим об'ємом 2,1 літри замість шестицілиндрового, що передбачалося у початковому варіанті.

«Опель-Капітан»

Варшава М-20

Покращилася посадка, з'явився обігрівач, так що водії могли знехтувати інструкцією, відповідно до якої, зобов'язані були возити із собою мішечок із сіллю для протирання замерзлого скла. У задній частині кузова розташовувався об'ємний багажник, у якому містилося запасне колесо. «Побєду» відразу ж помітили за кордоном й оцінили конструкторські та технічні переваги машини. Саме з ГАЗ-М20 починається експорт автомобілів «ГАЗ».

«Побєда» неодноразово модернізувалася. Поряд з базовою моделлю з кузовом «седан» випускалися модифікації з кузовом «кабріолет», а також таксі і «швидка допомога». Під час освоєння цілинних земель був створений комфортабельний позашляховик ГАЗ-М-72, що не мав на той час аналогів у світовому автомобілебудуванні.

Найсильнішою стороною «Побєди» була здатність працювати на будь-яких дорогах, що зафіксовано навіть в енциклопедії з історії світового автомобілебудування Джорджано.

У музеї історії Горьківського автозаводу розповіли, що за 12 років виробництва з конвеєра підприємства зійшли 235 999 автомобілів «Побєда».

Польська ж варіація цього автомобіля за назвою «Варшава-223» вироблялася аж до 1973 року і перевершила за чисельністю випуску свій оригінал — їх було випущено 253 тисячі.