ГЕС Белесар

ГЕС Белесар (ісп. belesar) – гідроелектростанція на північному заході Іспанії. Розташована вище за ГЕС Os Peares, становить верхній ступінь каскаду найбільшої річки Галісії Мінью.

ГЕС Белесар
42°37′38″ пн. ш. 7°42′45″ зх. д.
Країна  Іспанія
Адмінодиниця Чантада
Стан діюча
Річка Мінью
Каскад каскад на Мінью
Початок будівництва 1957 (пеша черга)
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1963 (перша черга), 2013 (друга черга)
Основні характеристики
Установлена потужність 225 (Белесар І), 20,8 (Белесар ІІ)  МВт
Тип ГЕС дериваційна
Розрахований напір 136 (Белесар І), 121 (Белесар ІІ)  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Френсіс
Кількість та марка турбін 3 (Белесар І), 2 (Белесар ІІ)
Витрата через турбіни 180 (Белесар І), 20 (Белесар ІІ)  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів 3 (Белесар І), 2 (Белесар ІІ)
Потужність гідроагрегатів 3х75 (Белесар І), 2х10,4 (Белесар ІІ)  МВт
Основні споруди
Тип греблі гравітаційна
Висота греблі 129  м
Довжина греблі 500  м
ЛЕП 220
Власник Gas Natural Fenosa
Оператор Naturgyd
ідентифікатори і посилання
ГЕС Белесар
Мапа

Для роботи станції річку перекрили гравітаційною греблею висотою 129 метрів та довжиною 500 метрів, на спорудження якої пішло 735 тис м3 матеріалу.[1] Вона утворила витягнуте по долині річки на 50 км водосховище з площею поверхні 17,3 км2 та об'ємом від 32 до 646 млн м3 (в залежності від рівня поверхні).[2] Під час будівництва організували перенесення на кілька сотень метрів низку споруд середньовічного міста Портомарин.[3]

Розташований неподалік від греблі машинний зал станції споруджено у підземному виконанні. На початку 1960-х років його обладнали трьома турбінами типу Френсіс номінальною потужністю по 75 МВт, як використовували напір у 136 метрів. Відпрацьована вода поверталась у річку по відвідному тунелю довжиною 1,3 км.

На початку 2010-х років спорудили другу чергу станції у складі двох турбін того ж типу, але значно меншої потужності – по 10,4 МВт. Вони працюють при напорі у 121 метр та здійснюють випуск води одразу біля греблі, що дозволило підтримати природну біосферу річки на ділянці до виходу відпрацьованої води першої черги.[4]

Очікується також спорудження третьої черги потужністю 210 МВт.[5]

Зв’язок з енергосистемою відбувається по ЛЕП, що працює під напругою 220 кВ.

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.