ГЕС Белу-Монті

ГЕС Белу-Монті (порт. Usina Hidrelétrica de Belo Monte раніше відома як Kararaô) — гідроелектростанція, на 2015, в стадії будівництва на річці Шінгу в штаті Пара, Бразилія. Планована встановлена ​​потужність ГЕС — 11233 МВт, що надасть їй друге місце у Бразилії, після Ітайпу. Враховуючи коливання річкового стоку, гарантована мінімальна потужність — 4571 МВт, тобто 39% своєї максимальної потужності[1] ЛЕП будуть приєднані до загальнобразильської електричної мережі.

ГЕС Белу-Монті
Гребля на стадії будівництва
3°07′40″ пд. ш. 51°46′33″ зх. д.
Країна Бразилія
Адмінодиниця Пара
Статус будується
Річка Шінгу
Каскад Каскад ГЕС на Шінгу
Початок будівництва 2011
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 2019 (проектовано)
Основні характеристики
Установлена потужність 11233  МВт
Середнє річне виробництво ???  млн кВт·год
Тип ГЕС дериваційна
Розрахований напір 89,3  м
Характеристики обладнання
Тип турбін радіально-осьові
Кількість та марка турбін 20х550 MW
Витрата через турбіни 47400 м³/сек  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів ???
Потужність гідроагрегатів ???  МВт
Основні споруди
Тип греблі ???
Висота греблі 90  м
Довжина греблі 3,545  м
Шлюз ???
ЛЕП ???
Власник State Hydraulic Works
Оператор Norte Energiad
Сайт norteenergiasa.com.br
ідентифікатори і посилання
ГЕС Белу-Монті
Мапа
 ГЕС Белу-Монті у Вікісховищі

Історія

Перші дослідження з освоєння гідроенергетичного потенціалу Шінгу були проведені у 1975. У 1979 році була закінчена робота над схемою використання річки, що припускає будівництво 5 ГЕС загальною потужністю 20617 МВт. У 1987 план будівництва цих ГЕС було винесено на обговорення, і після дискусій, було прийнято рішення про його доопрацювання з метою зниження впливу на довкілля. Першочергові проектні роботи були сконцентровані на нижньому ступені, що отримав назву Белу Монті.

У 2002, громадськості було представлено новий варіант станції. На відміну від попереднього, за рахунок зміни компонування ГЕС вдалося значно знизити площу затоплення — з 1225 км² до 440 км².

Конструкція
Розташування комплексу споруд ГЕС Белу Монті

Белу Монті — дериваційна ГЕС, побудована за схемою з безнапірної підводної деривації, на відміну від більшості великих ГЕС, що побудовані за греблевою схемою (Три ущелини, Ітайпу, Тукуруї, Гурі)

Белу Монті запроектована в нижній течії річки Шингу, поблизу міста Алтаміра. У цьому місці, Шінгу має велику меандру, що і створює можливість створення потужної дериваційної ГЕС.

Комплекс Белу Монті складатиметься з наступних споруд:

  • Гребля Pimental на річці Шингу, що забезпечує забір води в деривацію. Висота греблі — 36 м, довжина — 6,2 км. Гребля має водоскидні отвори загальною пропускною здатністю 47400 м³/с. Для використання тієї частини стоку, яка залишається після забору в деривацію, планується побудувати невелику ГЕС потужністю 233,1 МВт (9 горизонтальних гідроагрегатів по 25,9 МВт). Гребля утворює водосховище руслового типу площею 333 км² і об'ємом 2 км³.
  • Два дериваційні канали, що прямують паралельно, кожен завдовжки 12 км і завширшки 500 м. У деривацію відбирається в середньому 80% стоку річки.
  • З каналів, вода подається в окреме наливне водосховище, що є напірним басейном. Об'єм водосховища — 1,9 км³, площа — 108 км². Водосховище створюється за допомогою 28 окремих огороджувальних дамб, окремої греблі Bela Vista заввишки 33 м з водоскидом в річку Шінгу пропускною здатністю 14600 м³/с, і греблею Belo Monte — Белу Монті.
  • Власне ГЕС Белу Монті з однойменною греблею. Гребля заввишки 90 м, завдовжки 3,5 км. У пригребельній будівлі ГЕС мають бути встановлені 20 радіально-осьових гідроагрегати потужністю по 550 МВт кожен, відповідно встановлена потужність ГЕС становить 11000 МВт. Напір на турбінах — 89 м.

Примітки
  1. Contrato de concessão №01/2010-mme-UHE Belo Monte [Concession Contract № 01/2010 Belo Monte Dam] (PDF) (Portuguese). ANEEL. 2010. Процитовано 7 березня 2011.

Ресурси Інтернету
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.