ГЕС Бехме

ГЕС Bekhme — гідроелектростанція, яка споруджується у курдському автономному регіоні Іраку. Знаходячись після ГЕС Дералок (38,6 МВт), повинна становити нижній ступінь каскаду на річці Великий Заб, лівій притоці Тигру (басейн Перської затоки).

ГЕС Bekhme
36°42′20″ пн. ш. 44°16′25″ сх. д.
Країна	Ірак
Адмінодиниця	Ербіль Іракський Курдистан
Статус	будівництво призупинене
Річка	Великий Заб
Каскад	каскад на Великому Забі
Початок будівництва	1979
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів	йде пошук фінансування для добудови
Основні характеристики
Установлена потужність	1536  МВт
Тип ГЕС	пригреблева підземна
Розрахований напір	169  м
Характеристики обладнання
Тип турбін	Френсіс
Кількість та марка турбін	6
Кількість та марка гідрогенераторів	6 по 295 МВА
Потужність гідроагрегатів	6х256  МВт
Основні споруди
Тип греблі	кам'яно-накидна із глиняним ядром
Висота греблі	230  м
Довжина греблі	570  м
ідентифікатори і посилання
ГЕС Бехме
Мапа

За проектом передбачалось перекрити річку кам'яно-накидною греблею із глиняним ядром висотою 230 метрів та довжиною 570 метрів, яка потребувала 34 млн м³ матеріалу (крім того, необхідно було використати 3 млн м³ бетону та провести екскавацію 13,5 млн м³ породи, в тому числі 2,5 млн м³ у підземних спорудах). На час будівництва воду відвели за допомогою двох тунелів завдовжки по 1,1 км з діаметрами 12 метрів. Гребля повинна утримувати водосховище з площею поверхні 270 км² та об'ємом 17,1 млрд м³, в тому числі 12,6 млрд м³ корисний об'єм.

Через водоводи довжиною від 0,31 км до 0,48 км з початковим діаметром 9 метрів ресурс має подаватись до підземного машинного залу (крім того, окреме так само підземне приміщення повинне вмістити трансформаторне обладнання). У залі збираються змонтувати шість гідроагрегатів із турбінами типу Френсіс потужністю по 256 МВт, які використовуватимуть напір у 169 метрів. Відпрацьована вода повертатиметься у річку по трьом відвідним тунелям довжиною від 0,64 км до 0,71 км з діаметрами по 12 метрів.

Спорудження об'єкту почалось у 1979-му, проте було перерване ірано-іракською війною. По її завершенні, у 1988-му, воно відновилось, проте вже за пару років знов зупинилось через накладені на Ірак санкції. Після скинення Саддама Хусейна будівельний майданчик опинився на території, підконтрольній владі Іракського Курдистану, котра наразі не знайшла джерел фінансування такого масштабного проекту.[1][2][3]