ГЕС Гордона М. Шрама

ГЕС Гордона М. Шрама — гідроелектростанція на заході Канади у провінції Британська Колумбія. Знаходячись перед ГЕС Піс-Каньйон, становить верхній ступінь каскаду у сточищі найбільшої канадійської річки Макензі, яка впадає до моря Бофорта (Північний Льодовитий океан).

ГЕС Гордона М. Шрама
56°01′00″ пн. ш. 122°12′03″ зх. д.
Країна  Канада
Адмінодиниця Британська Колумбія
Стан діюча
Річка Піс
Каскад каскад у сточищі Макензі
Початок будівництва 1961
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1968 – 1973
Основні характеристики
Установлена потужність 2730 (до модернізації 2010-х)  МВт
Середнє річне виробництво 13225 (до модернізації 2010-х)  млн кВт·год
Тип ГЕС пригреблева підземна
Розрахований напір 161  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Френсіс
Кількість та марка турбін 5 Mitsubishi + 3 + 2
Кількість та марка гідрогенераторів 5 General Electric + 3 + 2
Потужність гідроагрегатів 5х261 + 3х275 + 2 (до модернізації 2010-х)  МВт
Основні споруди
Тип греблі земляна
Висота греблі 186  м
Довжина греблі 2086  м
Власник BC Hydro
Оператор BC Hydrod
ідентифікатори і посилання
GeoNames 6174850
ГЕС Гордона М. Шрама
Мапа
 ГЕС Гордона М. Шрама у Вікісховищі

В межах проекту річку Піс (лівий витік Невільничої, яка після Великого Невільничого озера отримує назву Макензі) перекрили греблею W. A. C. Bennett висотою 186 метрів, довжиною 2086 метрів[1] та товщиною від 9 (по гребеню) до 800 (по основі) метрів.[2] Ця земляна споруда зводилась із використанням матеріалу розташованої за кілька кілометрів морени, доставка з якої біля 100 мільйонів тонн ґрунту здійснювалась потужним конвейєром. На час будівництва воду відвели за допомогою трьох тунелів.[3]

Гребля утворила велике водосховище Вілістон, яке витягнулось більш ніж на три з половиною сотні кілометрів по долинах Піс та її витоків – річок Фінлей і Парсніп. Резервуар з площею поверхні 1736 км2 та об’ємом у 70,3 млрд м3 (корисний об’єм 40 млрд м3) заповнювали з 1968 по 1972 роки, допоки його рівень не досягнув позначки 672 метри НРМ.[4][5][6]

Біля греблі спорудили підземний машинний зал розмірами 270х21 метр при висоті 47 метрів.[2] В 1968-1969 роках тут запустили п’ять перших турбін типу Френсіс потужністю по 261 МВт,[7] які використовували напір у 161 метр.[1] Далі їх доповнили ще трьома турбінами по 275 МВт кожна,[8] а після запуску останньої черги із двох гідроагрегатів загальна потужність станції досягнула 2730 МВт з проектною річною виробіткою 13225 млн кВт-год електроенергії.[7]

На початку 2010-х агрегати другої черги (№ 6-8) модернізували, збільшивши потужність станції на 90 МВт.[8] Слід за цим розпочали розрахований на кілька років проект модернізації перших п’яти турбін, замовлення на яке видали австрійській компанії Voith. За його результатами показник кожного з цих агрегатів зросте із 261 до 305 МВт, втім, через інші наявні обмеження вони певний час продовжать працювати зі старою потужністю[7] (хоча виробітка збільшиться на 177 млн кВт-год[9]).

Примітки
  1. URFACE ROUGHNESS IMPACT ON FRANCIS TURBINE PERFORMANCES AND PREDICTION OF EFFICIENCY STEP UP 1 PIERRE MARUZEWSKI, VLAD HASMATUCHI, HENRI-PASCAL MOMBELLI 2 DANNY BURGGRAEVE, JACOB IOSFIN, PETER FINNEGAN, 1 FRANCOIS AVELLAN.
  2. CHAPTER 7  – Bennett's Dam Projects – Power to the Lower Mainland.
  3. 40 Years On: The Story of the W.A.C Bennett Dam. hudsonshopemuseum.com. Процитовано 21 січня 2019.
  4. Williston reservoire.
  5. Williston Lake | World Lake Database - ILEC. wldb.ilec.or.jp. Архів оригіналу за 22 січня 2019. Процитовано 21 січня 2019.
  6. Hipel, Keith W. (17 квітня 2013). Stochastic and Statistical Methods in Hydrology and Environmental Engineering: Time Series Analysis in Hydrology and Environmental Engineering (англ.). Springer Science & Business Media. ISBN 9789401730839.
  7. British Columbia Hydro and Power Authority (BC Hydro) Gordon M. Shrum Generating Station (GMS) Units 1 to 5 Turbine Replacement Project.
  8. Expanding into the Future: GM Shrum Station Service Rehab. www.hydroworld.com. Архів оригіналу за 22 січня 2019. Процитовано 21 січня 2019.
  9. Voith Hydro wins turbine contract for G.M. Shrum hydro project in B.C.. www.hydroworld.com. Архів оригіналу за 22 січня 2019. Процитовано 21 січня 2019.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.