ГЕС Карчам-Вангту

ГЕС Карчам-Вангту – гідроелектростанція на півночі Індії у штаті Гімачал-Прадеш. Знаходячись між ГЕС Шонтонг-Карчам (вище по течії) та ГЕС Nathpa jhakri, входить до складу каскаду на Сатледжі, найбільшій лівій притоці Інду.

ГЕС Карчам-Вангту
31°32′35″ пн. ш. 78°00′54″ сх. д.
Країна	Індія
Стан	діюча
Річка	Сатледж
Каскад	каскад на Сатледжі
Початок будівництва	2005
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів	2011
Основні характеристики
Установлена потужність	1000  МВт
Середнє річне виробництво	4131  млн кВт·год
Тип ГЕС	дериваційна
Розрахований напір	269  м
Характеристики обладнання
Тип турбін	Френсіс
Кількість та марка турбін	4 Andritz
Витрата через турбіни	421  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів	4 по 278
Потужність гідроагрегатів	4х255  МВт
Основні споруди
Тип греблі	бетонна
Висота греблі	88  м
Довжина греблі	182  м
Власник	Himachal Baspa Power Company
ідентифікатори і посилання
ГЕС Карчам-Вангту
Мапа
ГЕС Карчам-Вангту у Вікісховищі

В межах проекту річку перекрили бетонною гравітаційною греблею висотою 88 метрів (від підошви фундаменту, висота від тальвегу лише 35 метрів) та довжиною 182 метра, на час будівництва якої воду відвели за допомогою тунелю довжиною 0,54 км з діаметром 10,2 метра. Гребля утримує водосховище з площею поверхні 0,6 км² та корисним об’ємом 5,5 млн м³, в якому припустиме коливанням рівня між позначками 1799 та 1810 метрів НРМ (під час повені до 1812,4 метра НРМ).

Зі сховища ресурс надходить до чотирьох підземних камер для видалення осаду розмірами по 424х18х30 метрів. Далі підготована вода спрямовується до прокладеного під правобережним гірським масивом дериваційного тунелю довжиною 16,9 км з діаметром 10,5 метра. По завершенні він переходить у чотири напірні водоводи довжиною від 0,33 до 0,35 км кожен з діаметрами по 5 метрів. В системі також працює вирівнювальний резервуар висотою 147 метрів, перші 19 метрів якого мають діаметр 16 метрів, наступні 120 метрів виконані в діаметрі 27 метрів, а завершальна верхня частина становить собою відкритий басейн висотою 8 метрів.

Облаштований у підземному виконанні машинний зал має розміри 121х22 метра при висоті 53 метра, крім того, спорудили окреме підземне приміщення для трансформаторного обладнання розмірами 162х16 метрів при висоті 22 метра.

Основне обладнання станції становлять чотири турбіни типу Френсіс потужністю по 255 МВт, які використовують напір у 269 метрів та забезпечують виробництво 4131 млн кВт-год електроенергії на рік.

Відпрацьована вода потрапляє до нижньої вирівнювальної камери розмірами 220х13х14 метрів, з якої транспортується назад до річки по відвідному тунелю довжиною 1,3 км з діаметром 10,5 метра та каналу довжиною 0,12 км.[1]