ГЕС Кастро

ГЕС Кастро (ісп. Presa de Castro) — гідроелектростанція на заході Іспанії. Розташована між ГЕС Вільялькампо (вище по течії) та португальською ГЕС Міранда, входить до каскаду на річці Дуеро, що є найбільшою на північному заході Піренейського півострова та впадає в Атлантичний океан вже на території Португалії.

ГЕС Кастро
41°34′32″ пн. ш. 6°11′13″ зх. д.
Країна  Іспанія
Адмінодиниця Самора
Стан діюча
Річка Дуеро
Каскад каскад на Дуеро
Початок будівництва 1946
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1952 (перша черга), 1977 (друга черга)
Основні характеристики
Установлена потужність 79,8 (перша черга), 110 (друга черга)  МВт
Середнє річне виробництво 755 (перша і друга черга)  млн кВт·год
Тип ГЕС дериваційна
Розрахований напір 42 (перша і друга черга)  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Френсіс
Кількість та марка турбін 2 (перша черга), 1 (друга черга)
Витрата через турбіни 270 (перша черга), 340 (друга черга)  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів 2 (перша черга), 1 (друга черга)
Потужність гідроагрегатів 2х39,9 (перша черга), 1х110 (друга черга)  МВт
Основні споруди
Тип греблі гравітаційні
Висота греблі 55 (Дуеро), 46 (Арройо-де-ла-Рібера)  м
Довжина греблі 144 (Дуеро), 124 (Арройо-де-ла-Рібера)  м
ЛЕП 220
Власник Iberdrola
ідентифікатори і посилання
ГЕС Кастро
Мапа
 ГЕС Кастро у Вікісховищі

Для роботи станції річку перекрили гравітаційною греблею висотою 55 метрів та довжиною 144 метри, на спорудження якої пішло 87 тис. м3 матеріалу.[1] Вона утримує сховище об'ємом 27 млн м3[2] (корисний об'єм 22 млн м3) та через тунель спрямовує воду в розташовану поруч долину Арройо-де-ла-Рібера (права притока Дуеро). Остання за декілька десятків метрів від гирла перекрита другою гравітаційною греблею висотою 46 метрів та довжиною 124 метри, що потребувала 80 тис. м3 матеріалу.[3]

У 1952 році ввели в експлуатацію машинний зал, інтегрований у греблю Арройо-де-ла-Рібера. Його обладнали двома турбінами типу Френсіс потужністю по 39,9 МВт, що працюють при напорі у 42 метри. В 1977-му їх доповнили третьою турбіною потужністю 110 МВт, розташованою в підземному машинному залі на лівому березі Дуеро, за дві сотні метрів від основної греблі. Вона використовує такий саме напір та разом з першою чергою забезпечує виробництво 755 млн кВт-год електроенергії на рік.[4][5]

Зв'язок з енергосистемою відбувається по ЛЕП, що працює під напругою 220 кВ.

Примітки
  1. SEPREM - Sociedad Española de Presas y Embalses. www.seprem.es. Процитовано 8 вересня 2017.
  2. SEPREM - Sociedad Española de Presas y Embalses. www.seprem.es. Процитовано 8 вересня 2017.
  3. SEPREM - Sociedad Española de Presas y Embalses. www.seprem.es. Процитовано 8 вересня 2017.
  4. Martín, J. (9 червня 2011). Bioducto: La presa y la central de Castro en el río Duero. Bioducto. Процитовано 8 вересня 2017.
  5. Hydrelect - Espagne - Salto de Castro. www.hydrelect.info. Процитовано 8 вересня 2017.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.