ГЕС Пауло Афонсо IV

ГЕС Пауло Афонсо IV – гідроелектростанція на сході Бразилії, на кордоні штатів Баїя та Алагоас. Знаходячись між ГЕС Луїс Гонзага (вище по течії) та ГЕС Шінго, входить до складу каскаду на четвертій за довжиною у Південній Америці річці Сан-Франсиску, яка тече на північний схід паралельно узбережжю перед тим як завернути та прорватись через гірський хребет до Атлантичного океану (саме на цій останній ділянці і знаходиться станція Пауло Афонсо).

ГЕС Пауло Афонсо IV
Вид на район машинного залу ГЕС із нижнього б'єфу
9°24′56″ пд. ш. 38°12′25″ зх. д.
Країна  Бразилія
Адмінодиниця Паулу-Афонсуd
Стан діюча
Річка Сан-Франсиску
Каскад каскад на Сан-Франсиску
Початок будівництва 1972
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1979 – 1983
Основні характеристики
Установлена потужність 2462,4  МВт
Тип ГЕС пригреблева з підземним машинним залом
Розрахований напір 112,5  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Френсіс
Кількість та марка турбін 6 Voith Hydro
Витрата через турбіни 6х385  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів 6 Siemens
Потужність гідроагрегатів 6х410,4  МВт
Основні споруди
Тип греблі земляна/кам’яно-накидна
Висота греблі 35  м
Довжина греблі 7430  м
ЛЕП 500
Власник Companhia Hidro-Eletrica do Sao Francisco (CHESF)
ідентифікатори і посилання
ГЕС Пауло Афонсо IV
Мапа

На початку 1970-х на Сан-Франсиску розпочали зведення одразу двох взаємоп’язаних електростанцій. Гребля ГЕС Аполлоній Салес перекрила річку з утворенням водосховища Moxotó та, окрім роботи на власний машинний зал, дозволила спрямувати частину води через проритий уздовж правого берега річки канал довжиною близько 4 км, котрий завершується ще одним водосховищем. Останнє утримує на висотах правобережжя Сан-Франсиску комбінована земляна та кам’яно-накидна гребля складної конфігурації, котра має максимальну висоту 35 метрів та довжину 7430 метрів. Вона утримує доволі невелике водосховище з площею поверхні 12,9 км2 та об’ємом 127,5 млн м3 (корисний об’єм 29,5 млн м3) з таким же нормальним коливанням рівня, як і для сховища Moxotó – між позначками 228,3 та 230,3 метра НРМ (максимальний рівень 230,8 метра НРМ). Тут доречно відзначити, що основне накопичення ресурсу для регулювання роботи каскаду в річному режимі здійснюється розташованими вище ГЕС Трес-Мар'яс та Собрадіньо.

Там, де гребля наближається впритул до природної долини річки, створили підземний машинний зал, який обладнано шістьма турбінами типу Френсіс середньою потужністю по 410,4 МВт, що працюють при напорі у 112,5 метрів.

Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованих на роботу під напругою 500 кВ.

Можливо відзначити, що у двох кілометрах вище по правобережжю річки працює станція Пауло Афонсо І-ІІІ, котра отримує необхідний ресурс від згаданої раніше ГЕС Аполлоній Салес. При цьому винесення Пауло Афонсо IV далі по течії дозволило створити на третину більший напір в порівнянні зі станціями І-ІІІ.[1][2]

Примітки
  1. Sistema Chesf Paulo Afonso IV. www.chesf.gov.br (pt-BR). Процитовано 24 лютого 2018.
  2. Paulo Afonso IV Hydroelectric Power Plant Brazil - GEO. globalenergyobservatory.org (англ.). Процитовано 24 лютого 2018.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.