ГЕС Хіракуд

ГЕС Хіракуд — гідроелектростанція на сході центральної частини Індії у штаті Одіша. Знаходячись перед ГЕС Чіпліма, становить верхній ступінь в каскаді на річці Маханаді, яка тече в Бенгальську затоку з плато Амаркантак (центральна вузлова точка на межі плоскогір'я Декан та Індо-Гангської рівнини, від якої на захід тягнуться гірські системи Сатпура і Віндх'я, а на схід розляглось плато Чхота-Нагпур).

Працюють водоскиди греблі

ГЕС Хіракуд
21°31′50″ пн. ш. 83°52′18″ сх. д.
Країна	Індія
Стан	діюча
Річка	Маханаді
Каскад	каскад на Маханаді
Початок будівництва	1949 (перша черга), 1957 (друга черга), 1983 (третя черга)
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів	1956—1957 (перша черга), 1962—1963 (друга черга), 1990 (третя черга)
Основні характеристики
Установлена потужність	163 (перша черга), 87 (друга черга, диспетчерське обмеження 20), 37,5 (третя черга)  МВт
Середнє річне виробництво	від 460 до 716 (у першій половині 2010-х)  млн кВт·год
Тип ГЕС	пригреблева
Розрахований напір	від 26,5 до 35,5  м
Характеристики обладнання
Тип турбін	Каплан + Френсіс (перша черга), Каплан (друга і третя черги)
Кількість та марка турбін	2 English Electric + 2 Voith (перша черга), Hitachi (друга і третя черги)
Витрата через турбіни	2х167 + 2х94 (перша черга), 2х167 (друга черга), 1х167 (третя черга)  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів	2 Alstom + 2 Siemens (перша черга), Hitachi (друга і третя черги)
Потужність гідроагрегатів	2х49,5 + 2х32 (перша черга), 1х37,5 + 1х49,5 (друга черга), 1х37,5 (третя черга)  МВт
Основні споруди
Тип греблі	земляна з мурованими та бетонними елементами
Висота греблі	81  м
Довжина греблі	4800  м
Власник	Odisha Hydro Power Corporation
ідентифікатори і посилання
ГЕС Хіракуд
Мапа
ГЕС Хіракуд у Вікісховищі

У межах проекту річку перекрили земляною греблею з мурованими та бетонними елементами висотою 81 метр та довжиною 4800 метрів, яка потребувала 19,3 млн м³ матералу. Разом з дамбами довжиною 21 км вона утримує водосховище з площею поверхні 743 км² та об'ємом 8146 млн млн м³ (корисний об'єм 5818 млн м³), в якому припустиме коливання рівня поверхні в операційному режимі між позначками 180 та 192 метри НРМ.

Під примикаючою до правого берегу частиною греблі облаштували машинний зал, де в підсумку встановили сім турбін(п'ять типу Каплан та дві типу Френсіс): в першій черзі дві по 37,5 МВт та дві по 24 МВт, у другій дві по 37,5 МВт та у третій ще одну з потужністю 37,5 МВт. У 1998—2005 роках всі турбіни першої черги та одна із другої пройшли модернізацію, при цьому потужність трьох підвищили до 49,5 МВт, а ще двох до 32 МВт (втім, для другої черги встановлене диспетчерське обмеження у 20 МВт при номінальному показнику у 87 МВт). Обладнання працює при напорі від 26,5 до 35,5 метра, при цьому у першій половині 2010-х річне виробництво коливалось від 460 до 716 млн кВт-год електроенергії.

Відпрацьована вода відводиться у прокладений правобережжям дериваційний канал довжиною 26,7 км, що прямує до ГЕС Чіпліма.

Початок іригаційного каналу на лівому березі Маханаді

Окрім виробництва електроенергії, гідрокомплекс забезпечує зрошення 264 тисяч гекатарів земель та захист від повеней території розміром 9500 км². Крім того, накопичення у сховищі води дозволяє оптимізувати зрошення ще 436 тисяч гектарів, розташованих нижче по течії Маханаді.[1][2][3][4][5][6][7][8]