ГЕС Шотань (Англефор)

ГЕС Шотань (Англефор)
	Схема розташування машинного залу ГЕС (нагорі). У нижній частині резервний канал для перепуску води
	45°52′42″ пн. ш. 5°48′40″ сх. д.
Країна	Франція
Адмінодиниця	Англефор
Стан	діюча
Річка	Рона
Каскад	каскад на Роні
Початок будівництва	1979
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів	1980
Основні характеристики
Установлена потужність	90 МВт
Середнє річне виробництво	450 млн кВт·год
Тип ГЕС	руслова
Розрахований напір	17 м
Характеристики обладнання
Тип турбін	бульбові
Кількість та марка турбін	2
Кількість та марка гідрогенераторів	2
Основні споруди
Тип греблі	бетонна
Довжина греблі	106 м
Власник	CNR
ідентифікатори і посилання
	ГЕС Шотань
Мапа

ГЕС Шотань (Англефор) (фр. barrage de Motz) та фр. centrale d'Anglefort — гідроелектростанція на південному сході Франції. Входить до складу каскаду на річці Рона, знаходячись між ГЕС Сейсель (вище по течії) та ГЕС Бран-Віриньєн.

Під час спорудження станції, яке припало на 1979—1980 роки, ліву протоку Рони перекрили бетонною греблею Мо завдовжки 106 метрів, що складається з п'яти водопропускних шлюзів (можливо відзначити, що в муніципалітеті Мо з 1910-х років існує ще одна споруда з тією ж назвою, зведена на притоці Рони Фьєр для гідроелектростанції потужністю 35 МВт). Гребля Мо створює підпір протягом 5,6 км до розташованої вище ГЕС Сейсель, а також спрямовує основну частину води до правої протоки (каналу), на якій споруджена руслова будівля машинного залу (з лівого боку від неї також наявний резервний канал для перепуску води). Довжина підвідної частини каналу становить 5,3 км, після чого до злиття з лівою протокою йде відвідна частина протяжністю 3,3 км.[1][2]

Машинний зал, розташований в муніципалітеті Англефор (навпроти муніципалітету Шотань з іншого боку Рони), обладнано двома бульбовими турбінами загальною потужністю 90 МВт, які при напорі у 17 метрів забезпечують виробництво 450 млн кВт-год електроенергії на рік.[3]

Управління станцією здійснюється з диспетчерського центру для верхньої Рони, розташованого на ГЕС Женісья.[4]

Примітки

Patrimoine local - COMMUNE DE MOTZ. www.mairie-motz.fr (фр.). Архів оригіналу за 28 липня 2017. Процитовано 28 липня 2017.
Barrage de retenue de Motz, pont, passerelle - Inventaire Général du Patrimoine Culturel. www.patrimoine.rhonealpes.fr (fr-FR). Процитовано 28 липня 2017.
Hydrelect - Le Rhône - Les centrales. www.hydrelect.info. Процитовано 28 липня 2017.
Barrage-poids de Génissiat, centrale hydroélectrique dite centrale Léon Perrier, ponts (6) - Inventaire Général du Patrimoine Culturel. www.patrimoine.rhonealpes.fr (fr-FR). Процитовано 28 липня 2017.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Patrimoine local - COMMUNE DE MOTZ. www.mairie-motz.fr (фр.). Архів оригіналу за 28 липня 2017. Процитовано 28 липня 2017.

[2] Barrage de retenue de Motz, pont, passerelle - Inventaire Général du Patrimoine Culturel. www.patrimoine.rhonealpes.fr (fr-FR). Процитовано 28 липня 2017.

[3] Hydrelect - Le Rhône - Les centrales. www.hydrelect.info. Процитовано 28 липня 2017.

[4] Barrage-poids de Génissiat, centrale hydroélectrique dite centrale Léon Perrier, ponts (6) - Inventaire Général du Patrimoine Culturel. www.patrimoine.rhonealpes.fr (fr-FR). Процитовано 28 липня 2017.