ГЕС Ялі
ГЕС Ялі — гідроелектростанція у центральній частині В'єтнаму. Розміщена між ГЕС Plei Krong (вище за течією) і ГЕС Сесан 3. Входить до складу каскаду у сточищі річки Сесан, яка вже на території Камбоджі зливається з Секонгом і невдовзі впадає ліворуч до Меконгу.
ГЕС Ялі | ||||
---|---|---|---|---|
14°13′37″ пн. ш. 107°49′44″ сх. д. | ||||
Країна | В'єтнам | |||
Стан | діюча | |||
Річка | Сесан | |||
Каскад | каскад на Сесан | |||
Початок будівництва | 1993 | |||
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 2001 | |||
Основні характеристики | ||||
Установлена потужність | 720 МВт | |||
Середнє річне виробництво | 3680 млн кВт·год | |||
Тип ГЕС | дериваційна | |||
Розрахований напір | 190 м | |||
Характеристики обладнання | ||||
Тип турбін | Френсіс | |||
Кількість та марка турбін | 4 | |||
Витрата через турбіни | 4х104,4 м³/с | |||
Кількість та марка гідрогенераторів | 4 | |||
Потужність гідроагрегатів | 4х180 МВт | |||
Основні споруди | ||||
Тип греблі | кам'яно-накидна із глиняним ядром | |||
Висота греблі | 69 м | |||
Довжина греблі | 1190 м | |||
ЛЕП | 500 | |||
Власник | Electricity of Vietnam (EVN) | |||
ідентифікатори і посилання | ||||
GeoNames | 8676111 | |||
ГЕС Ялі | ||||
Мапа | ||||
У межах проекту річку перекрили кам'яно-накидною греблею із глиняним ядром висотою 69 метрів, довжиною 1190 метрів та товщиною від 10 (по гребеню) до 340 (по основі) метрів. Вона утримує водосховище з площею поверхні 64 км2 та об'ємом 1037 млн м3 (корисний об'єм 779 млн м3), в якому припустиме коливання рівня поверхні у операційному режимі між позначками 490 та 515 метрів НРМ.
Зі сховища через правобережжя річки прокладено два дериваційні тунелі довжиною по 3,8 км, які виводять до підземного машинного залу розмірами 118х21 метр при висоті 56 метрів. Тут встановлено чотири турбіни типу Френсіс потужністю по 180 МВт, які при напорі у 190 метрів забезпечують виробництво 3,68 млрд кВт-год електроенергії на рік.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 500 кВ.
Під час спорудження комплексу здійснили земляні роботи в об'ємі 18,2 млн м3 та використали 730 тис. м3 бетону.[1]