Газопереробний завод Хангіран

Газопереробний завод Хангіран – розташоване у іранській провінції Хорасан-Резаві підприємство нафтогазової промисловості, котре, передусім, здійснює підготовку продукції родовища Хангіран.

Хангіран
Місце розташування заводу

У 1962-му неподалік від прикордонного з Туркменією Серахсу відкрили велике газове родовище Хангіран, запаси якого оцінюються у 0,6 трлн м3. В 1973-му почалась його розробка, при цьому першими ввели в експлуатацію поклади формації Shourijeh із низьким вмістом сірководню (на них припадає шоста частина запасів родовища). В межах проекту запустили установку Хангіран, на якій  провадиться зневоднення. Товарний продукт в обсязі 1 млн м3 на добу спрямували по газопроводу до Мешхеда.

В середині 1970-х узялись за спорудження потужного газопереробного заводу Хангіран, котрий мав працювати на ресурсі залягаючих глибше покладів формації Моздуран, яким є властивий високий вміст сірководню. Через події Ісламської революції та початок Ірано-іракської війни запуск ГПЗ затримався на 3 роки, проте в 1983-му все-таки стали до ладу перші три технологічні лінії потужністю по прийому 7 млн м3 на добу кожна. В 2001-му запустили ще дві такі ж лінії, що вивело завод на проектну потужність. Видачу продукції ГПЗ організували по газопроводу до Неки.

В 1998-му замовили розширення заводу на 12,7 млн м3, яке було завершене в 2004-му. В результаті він отримав можливість щодоби приймати 48 млн м3 газу з високим вмістом сірководню, з якого повинно продукуватись 42 млн м3 товарного газу. При цьому окрім сірководню, вміст якого у газі формації Моздуран складає біля 3,5%, також вилучають двоокис вуглецю (6,5%). Крім того, в певний момент на заводі ввели установку дегідрації газу з низьким вмістом сірководню потужністю 7 млн м3 на добу, поява якої, зокрема, була пов’язана з розробкою газового родовища Гонбадлі.

В 2012-му анонсували швидке розширення ГПЗ зі збільшенням потужності по прийому до 67 млн м3 на добу (за рахунок розробки покладів з високим вмістом сірководню). В 2014-му завод вже виробляв 58 млн м3 товарного газу, а також 4 тисячі барелів газового конденсату на добу. Останній переробляють на двох установках сепарації з випуском керосину, дизельного пального, бензину, а також нафтохімічної сировини, відомої як naphtha.

За первісним проектом на ГПЗ передбачили 3 установки, на яких із вилученого сірководню отримують сірку. В подальшому на тлі розширення потужності заводу додали четверту установку. Кожна з них має добову потужність по 650 тон, тобто 2600 тон для всього ГПЗ, втім, фактичний випуск у 2014-му становив біля 2000 тон на добу.[1][2][3][4][5][6]

У 2010-му через ГПЗ Хангіран пройшла траса трубопроводу Довлетабад — Хангіран — Сангбаст, через який стало можливим передавати ресурс до газопроводів Парчін – Сангбаст (прямує у західному напрямку південніше від гір Ельбурс) та Сангбаст – Нехбандан (веде до Південного Хорасану).

Примітки

  1. iranicaonline.org https://iranicaonline.org/articles/natural-gas-industry-in-iran Пропущений або порожній |title= (довідка). Процитовано 20 січня 2021.
  2. Maximization of sulfur recovery efficiency via coupled modification of GTU and SRU processes Author links open overlay panelA.Garmroodi AsilaA.ShahsavandbSh.Mirzaei.
  3. Considerations for Flare Gas Recovery Design in Khangiran Gas Treating Plant Author:Yahya Feizi.
  4. Iranian Central Oil Fields Co. Iranian Central Oil Fields Co (Persian). Процитовано 20 січня 2021.
  5. Gas Refineries | NARGAN (fa-IR). Процитовано 20 січня 2021.
  6. 7030 (8 жовтня 2012). Hasheminejad gas refining capacity rises to 60m cubic meters a day. IRNA English (англ.). Процитовано 20 січня 2021.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.