Гайдамака Леонід Григорович

Леоні́д Григо́рович Гайда́мака (19 квітня 1898 — †27 грудня 1991) бандурист, диригент, педагог, інженер, композитор.

Гайдамака Леонід Григорович
Основна інформація
Дата народження 19 квітня 1898(1898-04-19)
Дата смерті 27 грудня 1991(1991-12-27) (93 роки)
Громадянство Україна
Професії музикант
Леонід Гайдамака в складі Харківського квартету бандуристів та з Г. Хоткевичем
Оркестр Українських народних інструментів 1928 р.
Оркестр Українських народних інструментів 1928 р.
Братсво кобзарів ім О. Вересая.

Біографія

Закінчив Харківську консерваторію по віолончелі в 1918, а в 1928 по бандурі в Гната Хоткевича. З 1915 керівник самодіяльного гуртка мандоліністів, оркестр російських народних інструментів, неаполітанського оркестру та шумового оркестру.

В 1922 створив капелу бандуристів при клубі «Металіст», яку перетворив у перший оркестр українських народних інструментів, а в 1934 р. — другий оркестр Українських народних інструментів при клубі піонерів у Харкові. Викладав гру на домрі та бандурі в Харківській робітничій консерваторії, а потім в Музично-драматичному інстритуті. Разом з майстром Герасимом Снєгірьовим створив удосконалені бандури харківського зразка. В 1930 р. заснував майстерню для серійного виготовлення бандури харківського зразку та інших українських народних інструментів.

Автор численних статей та редактор нотних видань. Під час війни виїхав у Німеччину, де виступав як соліст та в ансамблі Братство кобзарів ім. О. Вересая. Після війни емігрував в США, де жив і працював інженером у Нью-Йорку. Часто виступав у Нью-Йорку для товариства класичної гітари, де виступав з Володимиром Бобрий та Андреас Сеґовія.

Дружив з композитором Василем Овчарнеком

Учні

Перекоп Іванов, О. Незовибатько, Георгій Казаков та І. Фількенберг.

Видання

  • Гайдамака Л. Г. — Оркестр українських народних інструментів // «Музика Масам» 1928, № 10-11 (С.6-7)
  • Гайдамака Л. Г. — Оркестр українських народних інструментів — № 2 // «Музика масам» 1929, № 1,
  • Гайдамака Л. Г. — Оркестр українських народних інструментів — № 3 // «Музика масам» 1929, № 3/4,
  • Гайдамака Л. Г. — Оркестр українських народних інструментів — ч. 4 // «Музика масам» 1929, № 5,
  • Гайдамака Л. — «Без тебе Олесю» (М.Лисенка) для оркестру українських народних інструментів // «Музика масам» 1929, № 5. (Додаток)
  • Гайдамака Л. -«Дванадцять косарів» (музика К.Богуславського) для оркестру українських народних інструментів — // «Музика масам» 1929, № 7/8, (Додаток)
  • Гайдамака Л. — Оркестр українських народних інструментів — № 5 // «Музика масам» 1929, № 10/11.
  • Гайдамака Л. — Оркестр українських народних інструментів — № 6 // «Музика масам» 1929, № 12.
  • Гайдамака Л. Г. — Революційні пісні для оркестр українських народних інструментів — ДВУ, Х.:1930 (16с.)
  • Гайдамака Л. Г. (арр) — Дванадцять косарів К.Богуславського для бандури соло — серія «Музика трудящим» Х.:1930 — (Реклама поміщена в ж. «Музика масам» 1930, № 7/8.) (16с.)
  • Гайдамака Л. Г. — Друга молодість бандури — // «Соціалістична Харківщина» — 24.Х.1936
  • Гайдамака Л. Г. — Спогади — Інтерв'ю на плівці 1984 р. (8 годин)
  • Haydamaka L. — Kobza-bandura — National Ukrainian Musical Instrument // «Guitar Review» № 33, Summer 1970 (С.13-18)
  • Гайдамака Л. — Кобза — Бандура // «Бандура» 1986, № 17-18. (С.12-16)

Література

  • Ветеран Палій-Неїло Ще кілька слів про Братство кобзарів імени О. Вересая // «Українські Вісті» 57/58 № 115 — 116, 31. VIII. 1947
  • Штокалко З.Критичні завваги до стану сучасного кобзарства // «Українські вісті» 6. ІІ. 1949, Новий Ульм, Німеччина та // «Бандура» 1981, № 3-4, (С.11-15)
  • Мішалов В. і М. Українські кобзарі-бандуристи — Сідней, Австралія, 1986—106с.
  • Мішалов В.Бандурист Леонід Гайдамака «Bandura», 1986, № 17/18, (С.1-10)
  • Мішалов В.Леонід Гайдамака — Фундатор Бандурного професіоналізму -Матеріали міжнародної науково-практичної конференції — Кобзарство в контексті становлення української професійної культури, 14 жовтня, 2005 р. Київ., 2005. 206 с. (с.107-109)
  • Мішалов В. Ю.  — Леонід Гайдамака та його роль у становленні Харківської бандури  — Культура України — Збірник наукових праць Харківська Державна Академія Культури, Випуск 19, 2007 р. Харків, 2007. (с.106-113)
  • Мішалов В. Ю. Харківська бандура — Культурологічно-мистецькі аспекти ґенези і розвитку виконавства на українському народному інструменті — (Серія Слобожанський світ)— Харків,- Торонто, 2013—368с.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.