Гайченя Микола Борисович
Мико́ла Бори́сович Гайче́ня (нар. 8 жовтня 1978 — 18 лютого 2015) — старший сержант Збройних сил України, учасник Війни на сході України. Лицар Ордена «За мужність».
| Гайченя Микола Борисович | ||
|---|---|---|
.png.webp){kind=small} Старший сержант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
8 жовтня 1978 Олевськ | |
| Смерть |
18 лютого 2015 (36 років) Логвинове | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Формування |
 | |
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
.svg.png.webp){kind=small}
Життєпис
Закінчив олевську середню школу, пройшов строкову військову службу в лавах ЗСУ.
У часі війни — військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади, гранатометник 3-го взводу 2-ї роти.
Обставини загибелі
Загинув 18 лютого 2015-го під час виходу українських військ із Дебальцевого.
Вважався зниклим безвісти. Був похований на Краснопільському цвинтарі як невідомий солдат; ідентифікований за експертизою ДНК.
Без Миколи лишились мама, дружина та син.
30 січня 2016 року перепохований в Олевську.
Нагороди та вшанування
- Указом Президента України № 573/2015 від 1 жовтня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
- Почесний громадянин міста Олевськ (13.5.2016, посмертно).
Примітки
- Указ Президента України від 10 жовтня року № 573/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.