Гай Папірій

Гай Папірій — великий понтифік часів давньоримського царя Тарквинія Гордого (?- 495 н. е.), відомий правник часів останніх царів Риму.

Гай Папірій
лат. C.Papirius
Народився 6 століття до н. е.
невідомо
Помер невідомо
невідомо
Країна Стародавній Рим[1]
Діяльність давньоримський жрець, Ancient Roman politician
Суспільний стан патрицій[1]
Посада давньоримський сенатор[2] і Pontifex Maximus[2][1]
Батько невідомо[3]
Мати невідомо[3]

Життєпис

Стосовно Гая Папірія мало відомостей. Він був представників патриціанського роду Папірієв, першим відомим з цього роду, сенатором за часів царя Тарквінія II Гордого. У 509 році до н. е. той домігся обрання Гая Папірія великим понтифіком Риму. Найвідомішою справою Гая Папірія є складання збірки усіх законів часів володарювання у Римі царів — Jus Civile Papirianum. Про подальше життя нічого невідомо.

Див. також

Джерела
  • Salvatore Tondo, Leges regiae e paricidas, Firenze, Leo S. Olschki Editore, pp. III — 214 ISBN (італ.)
  1. Digital Prosopography of the Roman Republic
  2. Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3
  3. http://www.strachan.dk/family/papirius.htm
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.