Галіарт

Галіарт, Аліарт (грец. Αλίαρτος, дав.-гр. Ἁλίαρτος) грецьке містечко у Беотії, у давнину — незалежне місто-держава.

Печера і вежа середньовічного замку на в'їзді до Аліарта

Історія

В давнину Галіарт займав стратегічне становище між гірським масивом Гелікон та Копаїдським озером. Був згаданий вже Гомером, який іменував його «ποιήεις» — «рясним травою», бо місцевість навколо Галіарта і справді славилася заливними луками.

Статер, карбований в Галіарті на початку IV ст. до н. е.
Керамічна протома V ст. до н. е. з Геліарта (Археологічний музей Фів)

Під час перської навали 480 р. до н. е. Галіарт був єдиним беотійським містом, яке рішуче виступило проти загарбників, і був зруйнований Ксерксом[1].) Але незабаром місто було відбудоване і перетворилося на одне з головних у Беотії. Разом із Коронеєю і Лівадією Геліарт входив до однієї з 11 складових ланок Беотійського союзу.

У 395 р. до н. е. під мурами Геліарта відбулася одна з перших битв Коринфської війни, під час якої загинув спартанський ватажок Лісандр[2].

В 171 р. до н. е. Геліарт став на бік македонського царя Персея, який підняв повстання проти римської влади. Претор Гай Лукрецій Галл здобув місто, продав дві з половиною тисячі його мешканців у рабство, вивіз із Геліарта усе, що мало якусь цінність, насамперед скульптури, картини та інші витвори мистецтва, а саме місто зрівняв із землею. Землі міста були передані під владу Афін, які призначали для цього особливих посадовців епімелетів.

Вежа середньовічного замку

Місцевість навколо міста залишалася малонаселеною і за часів Римської імперії і за візантійської доби. У XII сторіччі тут виник монастир.

Після здобуття Константинополя хрестоносцями у 1204 році, землі колишнього Геліарта разом з усією Беотією увійшли до складу Афінського герцогства, у 1311 р. — опинилися під контролем каталонських найманців, що передали владу над герцогством Арагону, а p 1379 — під владою флорентійської родини Аччаюолі. Хрестоносці збудували в Галіарті замок, від якого досьогодні залишилася одна напівзруйнована вежа.

Будівля Копаїдської компанії в Аліарті

В 1460 році Беотію захопили османи. Геліарт опинився у складі Лівадійського вілайету. На його землях з часом виникло два селища Мулкі і Клімбас.

Після здобуття Грецією незалежності Мулкі був об'єднаний з Клімбасом в єдине містечко під назвою останнього. В 1873 році розпочалися роботи з осушення Копаїдського озера, які значно збільшили розміри оброблюваних земель і сприяли господарському піднесенню краю.

В 1919 році Клімбасу вирішили повернути назву античного міста і перейменували на Аліарт.

Сьогодні Аліарт є визначним центром бавовняного виробництва.

Примітки

  1. Павсаній. Опис Еллади, IX, 32.5
  2. Ксенофонт. Еллінська історія. III, 5, 17
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.