Гарасимчук Ігор Степанович
І́гор Степа́нович Гарасимчу́к (нар. 10 серпня 1992 — 29 серпня 2014) — молодший сержант міліції, учасник російсько-української війни.
| Гарасимчук Ігор Степанович | ||
|---|---|---|
.svg.png.webp){kind=icon} Молодший сержант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
10 серпня 1992 Гарасимів | |
| Смерть |
29 серпня 2014 (22 роки) Новокатеринівка | |
| Поховання | Краснопільський цвинтар | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 МВС України | |
| Рід військ |
 Спеціальна міліція | |
| Формування |
 | |
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
.svg.png.webp){kind=small}
Життєпис
У часі війни — молодший сержант міліції, батальйон патрульної служби міліції особливого призначення «Івано-Франківськ».
Загинув 29 серпня 2014-го під час виходу з Іловайського котла «зеленим коридором» на дорозі поміж селом Новокатеринівка та хутором Горбатенко.
3 вересня 2014-го тіло Ігоря Гарасимчука разом з тілами 96 інших загиблих у Іловайському котлі привезено до дніпропетровського моргу.
Похований 23 вересня 2014 року на Краснопільському цвинтарі як тимчасово невстановлений захисник України.
Ідентифікований за ДНК; визнаний загиблим слідчими органами, про що складено відповідну постанову.
Без Ігоря лишились батьки, дружина та донька.
Нагороди та вшанування
- За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (31.01.2019, посмертно)[1].
Примітки
- Указ Президента України від 31 січня 2019 року № 26/2019 «Про відзначення державними нагородами України»