Гасдрубал (онук Магона Великого)
Гасдрубал (*д/н — бл. 450 до н. е.) — державний і військовий діяч Карфагенської держави.
| Гасдрубал | |
|---|---|
| Народився |
VI ст. до н. е.
Карфаген |
| Помер |
бл. 450 до н. е. Карфаген |
| Титул | суфет |
Життєпис
Походив з династії Магонідів. Син Гасдрубал, рабімаханата карфагенського війська. 510 року до н. е. після загибелі батька опинився під опікою стрийка Гамількара.
З 480 року до н. е. спільно з братами Ганнібалом і Сафоном активно діяв з підкорення лівійських, нумідійських та мавретанських племен. Перебіг походів достеменно невідомо, проте саме Гасдрубал з братом Сафоном і стриєчними братами Гісгоном та Гімільконом вдалося досягти найбільших успіхів, розширивши кордони на південь африки. В цей час підкорено останню фінікійську колонію — Утіку. Ймовірно, у 460-х роках обіймав посаду суфета. Можливо, його сином (або небожем — сином брата Сафона) був Магон II.
Джерела
- Юстин, XIX, 1, 2-4
- William Smith (1870). Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, Том 2, р.331
- Picard, Gilbert-Charles and Collette Picard. The Life and Death of Carthage. Translated by Dominique Collon. New York: Taplinger Publishing Company, 1968