Гвадіана

Гвадіана
	Річка коло міста Бежа
	Басейн річки
39°07′53″ пн. ш. 3°43′58″ зх. д.
Витік	Серра-де-Альбаррасін, Іспанія
• координати	39°07′53″ пн. ш. 3°43′58″ зх. д.
• висота, м	1 593 км
Гирло	на кордоні між Іспанією і Португалією
• координати	37°10′06″ пн. ш. 7°23′45″ зх. д.
Басейн	Guadiana River basind
Країни:	Португалія, Іспанія
Регіон	Алгарве; Алентежу; Кастилія-Ла-Манча; Естремадура; Андалусія
Довжина	818 км
Площа басейну:	67 733 км²
Середньорічний стік	78,8 м³/с
Притоки:	Ardila Riverd, Azuerd, Chanza Riverd, Jabalónd, Matacheld, Odeleite Riverd, Zújar Riverd, Bullaqued, Cigüelad, Albarregasd, Q4105552?, Q4455819?, Guadámez Riverd, Q6114966?, Estena Riverd, Guadajira Riverd, Ribeira de Oeirasd, Gévora Riverd, Beliche Riverd, Q11945698?, Tirteafuera Riverd, Q23982233?, Rivera de los Limonetesd, Q23985934?, Guadarranque Riverd, Caia Riverd, Guadalupe Riverd, Q23988019? і Q23987694?
Водойми в руслі	García Sola Reservoird, La Serena Reservoird, embalse de Orellanad, Cíjara Reservoird і Torre de Abraham Reservoird
Ідентифікатори і посилання
GeoNames	2267506
	Медіафайли у Вікісховищі

Гвадіана (ісп. і порт. Guadiana) — друга за довжиною річка Піренейського півострова і десята велика річка, що проходить через дві держави (Іспанія і Португалія). Протяжність — 778 км, площа басейну — 67 000 км².

Назва

Ана (лат. Anas, flumen Anas, «Качкова річка») — латинська назва річки в часи римського панування[1]. Вона зберігалася в часи Вестготського королівства та мусульманської Андалусії. Мусульмани також називали її «ваді-Ана» (араб. نهر يانة‎, wadi Ana) — «річка Ана»[2].
Гвадіана, або Гудіана (ісп. Guadiana, МФА: [ɡwaˈðjana]; порт. Guadiana, МФА: [gwɐ.di.ˈɐ.nɐ]) — іспанська й португальська назви річки, що походить від арабського «ваді-Ана»[3].

Опис

У римські часи була віссю провінції Іспанія-Бетіка, основним містом якого була Мерида (Емерита Аугуста), що знаходилася на річці, що було одним з найважливіших міст Іспанії того часу. Під час римського панування ця річка відділяла провінції Бетіка і Лузітанія про що згадував Пліній у своїй роботі Naturalis History (природна історія).

Джерело річки знаходяться в провінції Ла-Манча на плато Кампо-де-Монтьєль, де є мережа з декількох невеликих озер, за назвою Лагунас-де-Руйдера. Має довжину 818 км, з яких 578 км в Іспанії, 140 км у Португалії , 100 км як прикордонна річка, проходить до затоки Кадіс між містами Віла-Реал-де-Санту-Антоніу в Португалії та Аямонте в Іспанії. У верхній течії після виходу з озер річка зникає під землею, щоб текти близько 35 км до місця де виходить на поверхню, під назвою Охос-дель-Гвадіана, або Гвадіана-Альто. За декілька км від того місця, де річка виходить на поверхню, річка отримує праву притоку Санкара, звідки річка має назву Гвадіана-Бахо. У середній течії Гвадіана тече зі сходу на захід спочатку вузькою та глибокою долиною між Толеданськими горами на півночі та Сьєрра-Мореною на півдні. Досягаючі низинного району Естремадура, річка прямує в широкій, слабко окресленій сильно меандруючі. Поруч із Бадахос річка змінює свій напрямок на південь, виходить з території Іспанії, і протягом декількох десятків кілометрів вона стає прикордонною річкою, після перетину португальської ділянки знову стає прикордонною річкою і впадає у Кадіську затоку (Атлантичний океан).

Як й інші річки Іберії, Гваделупа має дуже нерівний стік води. Середньорічний скид близько 70 м³/с не віддзеркалює витрати в різні періоди року, а ці значення коливаються від 0 (річка іноді висихає) до 8000 м³/с. Річкові води є головним сільськогосподарським ресурсом Естремадури. На річці близько 1830 гребль, що використовуються як для іригації та і для вироблення електрики. Загальна потужність гідроелектростанцій — 248 МВт.

Основними правими притоками є: Бульяке, Руекас, Гевора, Дехебе та Кобрес. Основні ліві притоки: Асуер, Сухар, Арройо, Габалон, Матачель та Арділа. Річка судноплавна від містечка Мертола.

У Мериді збереглися давньоримські греблі і 700-метровий міст часів імператора Траяна.

Див. також

Примітки

Así aparece, por ejemplo en los Comentarios a la guerra civil de Julio César, libro I, XXXVIII:Шаблон:Cita
F. Corriente (1991): Diccionario Árabe-Español, 3ª edición, Ed. Herder, ISBN 84-254-1763-5
Архівована копія. Архів оригіналу за 19 червня 2014. Процитовано 4 вересня 2017.

Посилання

Ґвадіана // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гвадіана

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Así aparece, por ejemplo en los Comentarios a la guerra civil de Julio César, libro I, XXXVIII:Шаблон:Cita

[2] F. Corriente (1991): Diccionario Árabe-Español, 3ª edición, Ed. Herder, ISBN 84-254-1763-5

[3] Архівована копія. Архів оригіналу за 19 червня 2014. Процитовано 4 вересня 2017.