Гебер Дуст Кертіс

Гебер Дуст Кертіс (англ. Heber Doust Curtis; 27 липня 1872 — 8 січня 1942) — американський астроном, член Національної АН США.

Гебер Дуст Кертіс
Народився	27 червня 1872(1872-06-27)[1][2] Маскігон, Мічиган, США
Помер	9 січня 1942(1942-01-09)[1][2] (69 років) Енн-Арбор, Мічиган, США
Країна	США
Діяльність	астроном
Alma mater	Університет Мічигану і Університет Вірджинії
Заклад	Стенфордський університет
Членство	Національна академія наук США

Народився в Маскігоні (штат Мічиган). Закінчив університет штату Вірджинія. У 1897—1900 — професор математики і астрономії Тихоокеанського університету. У 1902—1920 працював у Лікській обсерваторії, у 1920—1930 — директор обсерваторії Аллегені. З 1930 — директор обсерваторії Мічиганського університету. Брав участь у 11 експедиціях для спостережень сонячних затемнень.

Основні наукові роботи належать до фізики зірок і туманностей. 1904 року виявив, що яскрава зірка Кастор А (α Близнюків) є спектрально-подвійною з періодом 9,2 діб. 1917 року знайшов нову зірку в галактиці NGC 4227 і дві нові зірки в галактиці NGC 4321. 1918 року спробував визначити відстань до галактик шляхом порівняння видимого максимального блиску нових в туманності Андромеди з блиском нових в Чумацькому Шляху і отримав результат — 500 000 світлових років. Цей результат показав, що туманність Андромеди та інші спіральні туманності розташовані далеко за межами Чумацького Шляху. Кертіс вів дискусію (відому як «велика суперечка») з Гарлоу Шеплі з приводу розмірів Галактики, а також з питання, чи є спіральні туманності іншими галактиками або ж відносно невеликими близькими об'єктами. Вказав, що в центральній площині видимих з ребра спіральних туманностей спостерігається темна смуга поглинаючої речовини, і що система Чумацького Шляху, імовірно, має таку ж властивість.