Гендерна нерівність в Україні

Гендерна нерівність в Україні стосується економічних, соціальних, політичних та освітніх нерівностей між чоловіками та жінками України, які виникають через їхню стать. Згідно з дослідженнями, це актуальне питання на кожному рівні українського суспільства, де дискримінація жінок є невіддільною частиною повсякденного життя[1]. Як повідомляється, першопричини обставин пов'язані з патріархальною позицією та глибоко закріпленими гендерними стереотипами. Ситуація стає дедалі гіршою через відсутність відповідних законів, недостатньою силою соціальних інститутів та нестачею політичної волі[2].

У відповідь на занепокоєння український уряд намагався розробити різні законодавчі акти, особливо стосовно інституційної та особистої дискримінації за статтю. Плани вдосконалення правової системи та правоохоронних органів залишаються недовиконаними, а українські жінки все ще стикаються з дискримінацією (юридичною, політичною тощо). На практиці, нерівність впливає на багато аспектів їх повсякденного життя: від кар'єрного розвитку до проблем охорони здоров'я та результатів в умовах високого рівня насильства, спрямованого на жінок[3][4].

У 2019 році Україна посіла 52 місце з 189 за Індексом гендерної нерівності від Програми розвитку ООН[5].

Жінки в політиці

За даними зібраних статистичних досліджень, українки недооцінені в політичному житті України. Це дуже важливе питання, оскільки внесок жінок у політику та їх можливість прийняття рішень є ключовим показником гендерної рівності в суспільстві[6].

За радянського періоду, частка жінок у Верховній Раді Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) становила 30 %. Це було результатом жорсткої неофіційної квоти для жінок на виборних посадах, накладеної Комуністичною партією СРСР[6][7].

Показовим є факт того, що після здобуття незалежності участь жінок на багатьох рівнях української політики значно зменшилася[8]. Наприклад, після перших виборів у незалежній Україні, жінки зайняли лише 3 % посад в українському парламенті[9] (12 жінок серед 463 депутатів[10]).

Пізніше У 2002 році, хоч п'ята частина кандидатів у парламент і були жінками, але вони заповнили лише 5,1 % депутатських місць, що є одним із найнижчих показників представництва жінок в регіоні[9].

Після виборів 2014 року представництво жінок у Верховній Раді становило близько 12 %[11].

У Верховній Раді України IX скликання 20,56 % депутатів — жінки (87 з 423).

17 березня 2020 року на посаду генерального прокурора обрано Ірину Венедіктову. Вона стала першою жінкою на цій посаді в історії України.[12]

Економічна нерівність та різниця у заробітній платі

У середньому, жінки в Україні мають вищий рівень освіти, ніж чоловіки, але жінки, як правило, скупчуються на погано оплачуваних посадах і отримують тільки 70 % від середньостатистичної зарплатні чоловіків. Найбільший розрив у заробітній платі виявлено у фінансовій сфері, а найменший розрив — у сільському господарстві, де зарплата, як правило, значно нижча, ніж у всіх інших частинах економіки України[13].

Багато положень законодавства піддалися критиці міжнародних органів, оскільки вони створюють перешкоди для участі жінок на місцевому ринку праці, а також обмежують економічні можливості жінок[14][15]. Аналіз зібраних даних свідчить про те, що гендерна дискримінація в процесі найму є звичайною справою, попри заборону законодавством України[16]. Як правило, жінкам, старшим 40 років, знайти роботу дуже важко, жінки звільняються частіше, ніж чоловіки, і часто зазнають сексуальних домагань на роботі. Тому українки надмірно представлені в неформальному секторі економіки, де вони виконують позадоговірну роботу, яка забезпечує їм основний дохід, але не дає права на пенсії чи інші соціальні виплати[9].

Примітки
  1. The Human Rights Encyclopedia, 2001, с. 549, Ukraine.
  2. Gender Equality United Nations Ukraine
  3. M. Rampoldi and D. Nanni Gender issues in the Ukraine 09 March 2017
  4. In the Crosscurrents, 2015, с. 39, Gender based violence.
  5. Table 5: Gender Inequality Index United Nations Development Programme
  6. Ukrainian Women’s Fund, 2011, с. 4, Current Situation Analysis.
  7. Culture and Customs of Ukraine, 2011, с. 59, Women in Ukraine.
  8. Culture and Customs of Ukraine, 2011, с. 60, Women in Ukraine.
  9. Culture and Customs of Ukraine, 2011, с. 62, Women in Ukraine.
  10. O. Zakharova, A. Oktysyuk, S. Radchenko Participation of Women in Ukrainian Politics International Centre for Policy Studies, Kyiv, 2017
  11. Women in national parliaments Situation as of 1st December 2018
  12. Новини - Порийнято Постанову "Про надання згоди на призначення Президентом України Венедіктової І.В. на посаду Генерального прокурора" - Офіційний портал Верховної Ради України. rada.gov.ua. Процитовано 17 березня 2020.
  13. Culture and Customs of Ukraine, 2011, с. 61, Women in Ukraine.
  14. In the Crosscurrents, 2015, с. 27, Discrimination on the Basis of Gender.
  15. In the Crosscurrents, 2015, с. 45, Discrimination in Recruitment.

Список літератури
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.