Генеральна рада долин Андорри

Генеральна рада (кат. Consell General) — однопалатний парламент Андорри. Також іменується Генеральна рада долин (кат. Consell General de les Valls), для розрізнення з однойменними парламентами.

Генеральна рада долин Андорри
кат. Consell General d'Andorra
 
 
Загальна інформація:
Юрисдикція:  Андорра
Тип: однопалатний парламент
Дата заснування: 1993
Структура:
Депутатів: 28
Політичні
групи:
     Демократи Андорри (15)
     Ліберальна партія Андорри (8)
     Соціал-демократична партія Андорри (3)
     Соціал-демократія та прогрес (2)
Голова: Віченс Матеу Замора (Демократи Андорри)
з 28 квітня 2011
Адреса:
Адреса: Андорра-ла-Велья
Офіційний вебсайт:
www.consellgeneral.ad

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Генеральна рада долин Андорри

Устрій та повноваження

Генеральна рада долин складається з 28 членів, які обираються всенародно на 4 роки за пропорційною системою. З них 14 депутатів обираються за єдиним округом, що представляє всю країну, а решта 14 — від 7 громад Андорри. Хоча до 1997 року депутати обирались по 2 від кожної громади, після цього було прийнято рішення розподілити кількість депутатів від громад відповідно до кількості їх населення.

Генеральна рада обирає зі свого складу голову генерального синдика (кат. Síndic general), та його заступника субсиндика (кат. Subsíndic).

Генеральна рада за погодженням співкнязів Андорри обирає главу уряду та Виконавчу раду, що складається з прем'єр-міністра, який у ній головує, та 7 міністрів.

Резиденція Генеральної ради долин знаходиться у столиці країни — місті Андорра-ла-Велья.

Історія

Перший парламент, що мав назву Ради землі (кат. Consell de la Terra), було засновано в Андоррі 1419 року. Він обирав синдиків, які здійснювали керівництво князівством. Хоча рада обиралась населенням, невдовзі її обрання виявилось прерогативою найбільш знатних і багатих родин, тому у 1866 році було проведено реформу, за якою встановлювалась Генеральна рада долин, що обирала першого синдика та субсиндика, які здійснювали виконавчу владу[1]. З її 24 депутатів 20 обирались главами родин на два роки. У 1933 році після спроб Генеральної ради зробити Андорру республікою її розпустили співкнязі і знову обрали за новою виборчою системою, що надавала виборче право усім чоловікам, які досягли 25 років, і право балотуватись чоловікам, які досягли 30 років. У 1970 році право голосу отримали жінки, у 1971 році мінімальний вік виборців було знижено до 21 року, а кандидатів — до 25. У 1973 році жінки здобули право балотуватись до ради, й у 1978 році реформи було закріплено результатами референдуму. Того ж року, із заснуванням громади Ескальдес-Ендоргань, кількість депутатів зросла до 28.

У 1982 році було створено Виконавчу раду, що складалась з голови і 4 радників з міністерськими повноваженнями, а у 1993 році конституція започаткувала пост Глави уряду та замість першого синдика пост Генерального синдика, який виконував лише обов'язки голови парламенту. Також було започатковано формування уряду й парламенту за пропорційною партійною системою, хоча перші політичні партії з'явились в Андоррі тільки у 1976 році, а визнані офіційно лише 1992 року.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.