Геноцид уйгурів

Геноцид уйгурів — це характеристика серії порушень прав людини, які уряд Китаю вчиняє проти уйгурів та інших етнічних і релігійних меншин у Сіньцзяні, як геноциду. З 2014 року китайський уряд під керівництвом генерального секретаря Комуністичної партії Китаю (КПК) Сі Цзіньпіна проводить політику, внаслідок якої ув'язнено понад мільйон тюркських мусульман у таборах для інтернованих без будь-якого судового процесу.[1][2][3] Це найбільше затримання етнічних та релігійних меншин з часів Другої світової війни.[4][5] Тисячі мечетей були зруйновані або пошкоджені, а сотні тисяч дітей насильно відлучено від батьків і відправлено до шкіл-інтернатів.[6][7]

Геноцид уйгурів
Частина Сіньцзянський конфлікт
Сіньцзянь, виділений червоним, на карті Китаю
Місце атаки	Сіньцзянь, Китай
Мета атаки	уйгури, казахи, киргизи та інші тюркські мусульмани
Дата	2014 — нині
Спосіб атаки	примусові аборти, примусова стерилізація, примусова контрацепція, зґвалтування (у тому числі групове зґвалтування), примусова праця, тортури, побої, інтернування, промивання мізків

Урядова політика включає свавільне утримання уйгурів у таборах для інтернованих,[8][9] примусову працю,[10][11] придушення релігійних обрядів уйгурів,[12] політичну індоктринацію,[13] жорстоке поводження,[14] примусову стерилізацію,[15] примусову контрацепцію[16][17] і примусові аборти .[18][19] Урядова статистика Китаю повідомляє, що з 2015 по 2018 рік народжуваність в переважно уйгурських регіонах Хотан і Кашгар впала більш ніж на 60 %.[15] За цей же період народжуваність по всій країні знизилася лише на 9,69 %.[20] Китайська влада визнала, що в 2018 році народжуваність в Сіньцзяні знизилася майже на третину, але спростувала повідомлення про примусову стерилізацію та геноцид.[21] Рівень народжуваності в Сіньцзяні впав ще на 24 % у 2019 році, тоді як загальнонаціональне зниження склало 4,2 %.[15]

Спочатку ці дії описувалися як примусова асиміляція Сіньцзяну, етноцид чи культурний геноцид.[22][23] У міру того, як з'явилося більше подробиць, деякі уряди, активісти, неурядові організації, експерти з прав людини та науковці назвали це геноцидом, вказуючи на навмисні дії, вчинені урядом Китаю, які, на їхню думку, суперечать статті II Конвенції про запобігання злочину геноциду .[24][25][26] Китайський уряд публічно заперечує, що він порушує права людини в Сіньцзяні.[4][27]

Міжнародна реакція різниться. Деякі країни-члени Організації Об'єднаних Націй (ООН) виступили із заявами до Ради ООН з прав людини, в яких засуджували політику Китаю, тоді як інші підтримали політику Китаю.[28] У грудні 2020 року Міжнародний кримінальний суд відмовився розслідувати Китай на підставі юрисдикції.[29][30] Сполучені Штати були першою країною, яка проголосила порушення прав людини геноцидом, зробивши заяву про це 19 січня 2021 року[31] . Законодавчі збори кількох країн ухвалили необов'язкові пропозиції, які описують дії Китаю як геноцид, у тому числі Палата громад Канади,[32] парламент Нідерландів,[33] Палата громад Сполученого Королівства,[34] Сейм Литви,[35] і Національні збори Франції.[36] Інші парламенти, такі як парламенти Нової Зеландії,[37] Бельгії[38] та Чехії, засудили ставлення китайського уряду до уйгурів як «серйозні порушення прав людини» або злочини проти людства.[39]