Генріх фон Бьокефьорде

Походив з вестфальського шляхетського роду Бьокефьорде, що були васалами Кельнського архієпископства. Син Деґенгарда фон Бьокеіьорде та Віббеке. Народився у містечку Негайміст. Дата народження невідома, але вже 1419 року стає членом Лівонського ордену. 1426 року призначено фогтом Нарви (до 1428 року).

1430 року стає комтуром Ашерадена, а 1432 року — Ревеля. 1433 року претендував на посаду магістра Лівонського ордену, проте партія «рейнців» була сильніша за партію «вестфальців», яка підтримувала Бьокефьорде.

1434 року Генріха фон Бьокефьорде призначено ландмаршалом Лівонського ордену. Брав участь у Нішавській війні проти Польщі. 1435 року після загибелі магістра Франка фон Кірскорфа очолив Лівонський орден (затверджено на посаді великим магістром Тевтонського ордену Паулем фон Русдорфом у 1436 році). Уже в жовтні того ж року жмуди в межах подальших військових дій сплюндрували частину Курляндського єпископства, знищивши замок Дурбен.

Після завершення війни з Польщею значні зусилля доклав до збереження внутрішнього миру. Для цього налагодив мирні стосунки з ризьким архієпископом Геннінгом Шарпенбергом, оскільки той спирався на Вітовта, великого князя Литовського, якого було визнано імперським протектором Ризького архієпископства. Вже в грудні 1435 року домовлено про 6-річний мир між архієпископством і Орденом. Тоді ж став одним з підписантів Бжесць-куявського мирного договору між Польщею і Тевтонським орденом. Водночас Генріх фон Бьокефьорде на кордоні з Литвою відновлював зруйновані фортеці та замки, облаштовував нові укріплення.

• Ritterbrüder im livländischen Zweig des Deutschen Ordens. Köln: Böhlau, 1993. Nr. 83 (lk 123—124).
• Bernhard Jähning (Hrsg.): Die Berichte der Generalprokuratoren des Deutschen Ordens an der Kurie. Personen- und Ortsindex sowie Ergänzungen zum 4. Band (1429—1436). Köln 2005, ISBN 978-3-412-27405-4, S. 149