Генріх II (герцог Баварії)

Походив з Саксонської династії. Син Генріха I, герцога Баварії, та Юдіт з династії Луітпольдингів. Народився у 951 році. У 955 році після смерті батька стає новим герцогом. Втім з огляду на малий вік регентшею стала мати Генріха II.

У 970 році він перебрав фактичну владу. У 972 році уклав союз з герцогством Швабія та Бургундським королівством, який підкріпив шлюбом, оженившись на Гізелі, доньці Конрада I, короля Бургундії. В цьому шлюбі народилося 4 дітей. У 973 році зумів домогтися обрання стриєчного брата Генріха єпископом Аусбургу. Того ж року після смерті свого шварґа Бурхарда III висунув претензії на Швабію. Втім імператор передав герцогство своєму небожу Оттону.

У 974 році Генріх II організував змову проти імператора Оттона II. До неї увійшли також Саксонія, Болеслав II, князь Чехії, та Мешко I, князь Польщі. Проте цю змову було розкрито, і герцога зі спільниками було запроторено до замку Інгельхайм. Незабаром Генріху II вдалося втекти з-під варти до Болеслава II, князя Чехії.

У 976 році він повернувся до Баварії і підняв там нове повстання. Імперські війська вдерлися до Баварії. Баварський герцог був змушений тікати. Герцогська корона була передана небожу імператора Оттону Швабському. Крім того, від Баварії була відокремлена Східна марка (територія сучасної Австрії).

У 977 році він підбив Генріха I, князя-єпископа Аугсбурга, і Генріха, герцога Каринтії, на нове повстання, що отримало назву «Війна трьох Генріхів». Повстання знову було розгромлено, а Генріх 978 року відправлено під нагляд Фолькмара, єпископа Утрехтського.

Після смерті Оттона II в 983 році Генріх знайшов свободу, але відразу ж підняв повстання проти малолітнього імператора Оттона III. Йому не вдалося заволодіти престолом Німеччини, але в 985 році йому була повернута Баварія, а в 989 році ще дана і Каринтія. З тих пір Генріх утримувався від повстань, зосередившись на внутрішньому розвитку своїх володінь.

Він помер в 995 році і був похований в абатстві Гандерсхейм.