Географія Папуа Нової Гвінеї
Розташування
.svg.png.webp){kind=small}
Папуа Нова Гвінея, (Papua New Guinea) — країна на південному-заході Тихого океану, що займає східну частину острова Нова Гвінея, острови Адміралтейства і частину Соломонових островів; площа країни — 462 840 км².
Папуа Нова Гвінея займає сх. частину о. Нова Гвінея, архіпелаг Бісмарка (з великими островами Нова Британія і Нова Ірландія), північну частину Соломонових о-вів (о-ви Бугенвіль, Бука), о-ви Д'Антркасто, Луїзіада, Тробріанд та ін. Деякі прибережні острови гористі, вулканічного походження, але особливо численними є низькі острови — коралові рифи (архіпелаг Тробріанд).
Рельєф
Основну частину території Папуа Нової Гвінеї займають гори. На острові Бугенвіль найбільші висоти — до 2743 м. Є діючі вулкани. На о. Нова Гвінея найбільші висоти до 5029 м. Переважають високі хребти, що тягнуться з південного сходу на північний захід (Бісмарка, Центральний і Оуен-Стенлі, останній простежується також на прибережних островах). Багато гірських вершин і деякі ізольовані вулкани підіймаються більш ніж на 3000 м над р.м. (найвища точка країни — гора Вільгельм, 4509 м). Серед масивних сильно розчленованих гір розташовуються широкі міжгірські улоговини (бл. 1500 м над р.м.).
На півночі від пояса хребтів, паралельно йому, протягається широка низовина, до якої приурочені долини річок Сепік, Раму і Маркхем. Значні площі там зайняті болотами, але украплені також масиви родючих сільськогосподарських земель.
Гірські хребти тягнуться вздовж північно-східного узбережжя Нової Ґвінеї і продовжуються на п-ові Гуон до Лае і далі на островах Нова Британія, Нова Ірландія і Бугенвіль, залишаючи лише вузьку смужку прибережної низовини.
На південь від Центрального хребта тягнуться широкі рівнини і прибережні низовини, перетнуті декількома великими річками, які беруть початок в горах.
Гідрографія
На південному заході протікає річка Флай довжиною бл. 1120 км. Річка Сепік (1126 км) протікає на півночі країни. Річка Пурарі має великі гідроенергетичні ресурси.
Клімат
Клімат екваторіальний, на півдні субекваторіальний.
Джерела
Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.