Геологія Саудівської Аравії

Саудівська Аравія розташована в межах півн.-сх. частини Африкано-Аравійської платформи. Б.ч. країни займають пустелі. Південно-західна частина входить до складу Нубійсько-Аравійського щита, півн.-східна — до складу Аравійської плити, породи фундаменту якої перекриті фанерозойським осадовим чохлом.

Аравійський півострів

Нубійсько-Аравійський щит складений гнейсами і мігматитами архею — ниж. протерозою і комплексом верхньопротерозойських геосинклінальних порід загальною потужністю понад 12 км. В ньому переважають гранітоїди і метаморфізовані вулканогенно-осадові г.п. Середньорифейський комплекс представлений основними метавулканітами і туфами, сланцями, ґраувакками, аґломератами і лаво-брекчіями, прорваними батолітами пізнього протерозою. Верхньорифейські гірські породи — це конґломерати, ґраувакки, андезити, ріодацити, базальти з числ. гранітними інтрузіями. Відклади венду представлені комплексом вапняно-лужних вулканітів і метаосадових порід.

Серед верхньопротерозойських вулканогенно-осадових формацій є дек. офіолітових швів з розвитком зон меланжу і тектонічних покривал з фрагментами офіолітової асоціації. Формування пізніх кембрійських утворень відбувалося в ході акреції океанічних островодужних комплексів з участю окр. мікроконтинентів і завершилося становленням зсуво-скидової системи Неджд.

Докембрійські метаморфічні комплекси утворюють складчасті структури ускладнені числ. розломами. З ними пов'язані родов. руд заліза, хрому, міді, свинцю, цинку, золота, рідкісноземельних елементів, рудопрояви берилію, олова. У сх. частині Аравійської плити виділяється структурна тераса Газу.

Осадовий чохол потужністю до 7 км представлений тут найбільш повно. Палеозойський розріз переважно піщано-глинистий. Пермські, палеогенові, мезозойські і нижньоміоценові відклади представлені в осн. карбонатними відмінами. У складі неоген-четвертинних відкладів переважають теригенні гірські породи з прошарками евапоритів.

На структурній терасі Газу простежується меридіональна система валоподібних піднять, найбільше з яких Ен-Нала з амплітудою до 250 м. Підняття ускладнене локальними куполоподібними і брахіантиклінальними структурами, з якими пов'язані числ. нафт. і газові родовища.

На півдні розташована синекліза Руб-ель-Халі (потужність осадів до 8 км), локальні структури якої також нафтогазоносні. Вздовж узбережжя Перської зат. розвинені потужні неогенові моласи Месопотамського крайового прогину, на півд. околиці якого є великі родовища нафти.