Гишка Ігор Семенович

І́гор Семе́нович Ги́шка (Народився 8 жовтня 1948 року у місті Городенка Івано-Франківської області) — виконавець, педагог, науковець.

Гишка Ігор Семенович
Зображення
Основна інформація
Дата народження 1948(1948)
Місце народження Городенка, Івано-Франківська область
Громадянство  СРСР
 Україна
Професії музикант, педагог, учений
Інструменти труба
Нагороди Почесний знак Союзу чехословацько-радянської дружби II ступеня

Біографія

Свою трудову та виконавську діяльність І.С. Гишка почав ще під час навчання в Івано-Франківському музичному училищі (1963-1967). Відразу після закінчення училища в 1967 році був призваний на строкову військову службу, яку протягом 2-х років проходив в Оркестрі штабу Прикарпатського військового округу у 1967—1969 р.р. У 1969 році вступив до Львівської державної консерваторії, яку закінчив у 1974 році. Навчаючись в консерваторії Ігор Гишка одночасно працював у різних професійних творчих колективах. У 1972 році в результаті конкурсу, виборов місце соліста оркестру Львівського театру опери та балету. Відтак протягом 1973-1977 р.р. працював солістом оркестру штабу та Ансамблю Центральної групи військ у Чехословаччині, здійснював записи на студії звукозапису «Supraphon», виступав по Чехословацькому телебаченню. За активну творчу діяльність у 1975 році в Празі був нагороджений Почесною відзнакою Союзу чехословацько-радянської дружби II ступеня.

З 1977 по 1992 роки музикант обіймав посаду концертмейстера групи труб симфонічного оркестру Львівської філармонії. Отримав кваліфікацію «Артист оркестру вищої категорії». Працював з видатними вітчизняними та зарубіжними диригентами і солістами — М. Колессою, С. Турчаком, Ю. Луцівим, І. Паїним, Д. Пелехатим, К. Кондрашиним, Ф. Мансуровим, В. Балеєм, Е. де Морі, Б. д'Астолі та багатьма іншими. Чимало диригентів відзначали високу виконавську майстерність Ігоря Гишки пам'ятними побажаннями та надписами на афішах, програмках концертів, фотографіях, конвертах платівок. Поряд з професійною концертно-виконавською, І. Гишка вів активну педагогічну діяльність. З 1977 по 2001 рік І.С. Гишка викладав трубу у ДМШ № 2, а з 1990 по 2001 на відділі музичного мистецтва естради у Львівському державному музичному училищі ім. С.П. Людкевича.

З 1993 року по теперішній час працює на кафедрі музичного мистецтва Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. У 2005 році захистив кандидатську дисертацію за темою «Звукотворчий компонент трубного виконавства: традиції та базинґ» й отримав науковий ступінь кандидата мистецтвознавства. Того ж року отримав диплом Доктора філософії музичного мистецтва (Doctor of Philosophy of music Art), а 2007 року рішенням Атестаційної колегії МОН йому присвоєно вчене звання доцента. З 2006 протягом декількох років І. С. Гишка працює на посаді доцента (за сумісництвом) кафедри духових і ударних інструментів Львівської національної музичної академії ім. М.В. Лисенка. Постійно бере участь та проводить майстеркласи на різноманітних наукових семінарах і конференціях, працює у складі журі всеукраїнських та міжнародних конкурсів і фестивалів в Україні та закордоном. І. С. Гишка веде активну наукову і педагогічну діяльність, протягом багатьох років був членом Вченої ради Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, 2015 року був уведений у склад Редакційної колегії Збірника наукових праць Рівненського Державного гуманітарного Університету. У травні 2019 року був прийнятий до Національної всеукраїнської музичної спілки.

Він автор першої у світі методики формування амбушура трубача на засадах базинґу, та першої в Україні монографії з питань теорії і методики навчання гри на трубі, опублікованої англійською мовою. З під його пера вийшло три монографії, два навчальних посібники (у тому числі з грифом МОН), має 11 Свідоцтв авторського права, опублікував близько 70 наукових та науково-популярних статей. Учні, студенти та курсанти доцента І. С. Гишки неодноразово завойовували лауреатські звання в сольній та ансамблевій номінаціях на всеукраїнських та міжнародних конкурсах і фестивалях. Багато з них сьогодні успішно працює в Україні, Польщі, Італії та Португалії як музиканти і викладачі.

Посилання

  • Апатский В. Н. История духового музыкально-исполнительского искусства. Книга ІІ. /В. Н. Апатский. — К.: ТОВ «Задруга», 2012. — 408 с. ISBN 978-966-432-102-7
  • Посвалюк В. Т. Мистецтво гри на трубі в Україні: Монографія / В. Т. Посвалюк. — Київ: КНУКіМ, 2006. — 400 с. ISBN 966-602-104-8
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.