Глибиномір
Глибиномі́р — різновид манометра, призначений для визначення глибини занурення.
Використовується для визначення глибини, на якій знаходиться прилад в даний час, і максимальної глибини занурення. Зазвичай глибиномір виконується або у вигляді приладу, що одягається на руку, або у вигляді однієї з складових консолі.
Від точності і правильності свідчень глибиноміра залежить здоров'я, а деколи і життя аквалангіста. При виборі глибиноміра слід визначитися з тим, де плануєте його використовувати (море, забруднене водоймище, високогірні озера, глибини і т. д.) Також потрібно звернути увагу на яку систему розрахований глибиномір, метричну або імперіальну. Украй зручно, коли функція вимірювання глибини включена в число функцій комп'ютера. Немає необхідності брати з собою під воду зайвий прилад.
За принципом дії глибиноміри можуть бути:
Капілярний глибиномір
Цей глибиномір складається з вільної пластикової трубки малого діаметра, яка обгорнута навколо циркулярної шкали. Трубка відкрита з того кінця, який знаходиться поряд з 0 на шкалі, і закрита з іншого кінця. При спуску повітря стискається, і стовп води піднімається. На глибині 10 метрів в солоній воді, точка розділення між повітрям і водою усередині трубки переміститься на половину шкали. Шкала розділена на сектори, які відповідають цьому ступеню стиснення. Зіставляючи стовп води в трубці з калібруванням, відповідній глибині, аквалангіст визначає глибину. Капілярні глибиноміри більше інших схильні до забруднення і незручні на великих глибинах, тому що вже на глибині понад 30 метрів неможливо зняти точні покази через близьке розташування градуювальних рисок. З іншого боку, на висоті понад 300 метрів над рівнем морить капілярний глибиномір може бути використаний в прямому поєднанні з таблицями занурення на рівні моря. Це відбувається тому, що на цих висотах капілярний глибиномір автоматично забезпечує показання глибини, еквівалентні рівню моря, а не показання реальної глибини. Капілярні глибиноміри набули широкого поширення як допоміжні пристрої вимірювання глибини.
Відкрита трубка Бурдона
Трубка Бурдона — це трубка, яка закручена один або декілька разів у спіраль чи по гвинтовій лінії. Покажчик приладу з'єднується безпосередньо з кінчиком трубки. У зв'язку з тим, що трубка має криволінійну форму вона, унаслідок підвищення тиску, розкручується переміщаючи покажчик приладу. Відкрита труба схильна до забруднення. Не зважаючи на низьку вартість, такі глибиноміри особливо не поширені.
Оливні глибиноміри
Ці прилади в наш час[коли?] широко використовуються всіма пристроями вимірювання глибини. Не зважаючи на те, що ці прилади — широковживані серед більшості водолазів, їх користувачі повинні усвідомлювати, що майже кожен аналоговий прилад має невеликий чинник помилки, пов'язаний з ним.
Діафрагмові глибиноміри
Вони не так часто зустрічаються, як оливонаповнені. Як правило, вони дорожчі і високоточні. У цих глибиномірах гнучка діафрагма з'єднується з покажчиком приладу за допомогою декількох сполучних штоків, важелів або шестерень. Діафрагмові прилади часто обладнувалися механізмом регулювання, який дозволяє користувачеві скинути покажчик на 0 висоти.
Тензорезисторні (цифрові) глибиноміри
Принцип дії ґрунтується на зміні електричного опору чутливого елементу в результаті його деформації під дією тиску. Тензорезисторні глибиноміри є найновішими зі всіх конструкцій глибиномірів. Як правило, вони випускаються у складі декомпресійних комп'ютерів. Найчастіше вони застосовуються як інтегрована частина повністю електронній консолі. Практично всі ці глибиноміри автоматично забезпечують показання як поточної, так і максимальної глибини, досягнутої під час занурення. Цифрові прилади крихкіші і швидше виходять з ладу через перегрів. Мінусом цифрових глибиномірів є те, для їх роботи потрібні батареї, які рано чи пізно треба буде замінити, але при цьому термін життя деяких батарей може доходити до п'яти років.