Гліб
Гліб (дав.-рус. Г(ъ)лѣбъ, біл., рос. Глеб) — східнослов'янське чоловіче ім'я, що ввійшло в християнський іменослов після канонізації Гліба Володимировича.
| Гліб | |
|---|---|
| Особове ім'я | |
| Стать | чоловіче ім'я |
| По батькові чол | Глібович |
| По батькові жін | Глібівна |
| Варіанти імені | Голубийчик, Глібко, Глібонько, Глібочко, Глібцьо |
| Похідні прізвища | Глєбов, Глєбовський, Глєбський, Глібов, Глібенко, Глібчук |
| Іменини | 15 травня, 6 серпня |
| Іншими мовами: | |
| Пошук статей у Вікіпедії |
які починаються з імені містять ім'я |
|
| |
 Гліб у Вікісховищі | |
Етимологія
Згідно з норманською версією, Гліб є раннім запозиченням зі скандинавського Guðleifr, з guð — Бог і leifr (lēfr) — нащадок (буквально: нащадок Бога).
Водночас існують версії, що ім'я має слов'янське походження. Польський мовознавець Станіслав Роспонд у своїй роботі «Структура та класифікація східнослов'янських антропонімів» відносить ім'я Гліб до низки інших східнослов'янських антропонімів: «до іменних архетипів, не зустрічається де-небудь в іншому місці». «Деякі з цих архетипів — пише Роспонд, — підтверджуються античними джерелами … Сюди ж слід віднести неправильно визнані нордичними форми Олег, Ольга, Ігор, Г'лѣб', Улѣб', Дулѣб'».
Етнолог Г. Лозко відзначає, що ім'я Гліб серед слов'ян уживається настільки давно, — згадується в писемних джерелах уже в V столітті, — що вважати його запозиченим немає підстав.[1]
Згідно зі словником Бориса Грінченка, в українській мові слово «глиб» означає глибину, «глип» — пильний проникливий погляд, «глипати» — кидати пильні («глибокі») погляди[2].
У сербській мові, яка зберегла до ХХІ століття багато слів давньослов'янскої мови, слово «ґалеб» означає птаха мартина (російською мовою «чайка»).[3]
Відомі носії
Примітки
- Гліб // Лозко Г. С. Рідні імена. Слов'янський іменослов. — Тернопіль: Мандрівець, 2011. — 368 с. ISBN 978-966-634-606-6
- Глиб // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Сербско-русский и русско-сербский словарь. Сост. Гудков В. П., Иванович С. — М.: Русский язык — медиа, 2004. ISBN 5-9576-0128-4
Література
- Скрипник Л. Г., Дзятківська Я. Я. Власні імена людей: Словник-довідник. — 3-тє видання. — Київ : Наукова думка, 2005. — С. 52. — ISBN 966-00-0550-4.