Гномонічна проєкція

Гномонічна проєкція — один з видів картографічних проєкцій. Одержують проєктуванням точок сфери з центру сфери на площину. Назва цієї проєкції пов'язана з гномоном — вертикальним стовпчиком простих сонячних годинників.

У гномонічній проєкції великі кола трансформуються у прямі лінії

Гномонічна проєкція

Гномонічна проєкція частини Північної півкулі з центром на географічному Північному полюсі

Важлива відмітна властивість гномонічної проєкції полягає в тому, що в ній всі великі круги сфери зображаються прямими лініями площини. Тому гномонічна проєкція застосовується там, де доводиться працювати із зображеннями великих кругів, а помітні спотворення форми і розмірів областей не так істотні. В астрономії вона (точніше, її спеціальний тип — сітка Лоренцоні, в якій площина, на яку проєктується зображення, — дотична до небесної сфери в точці зі схиленням 45 градусів[1]) використовується при спостереженні за метеорами, в навігації — для побудови пеленгів радіоджерел, в сейсмології — для зображення напряму поширення сейсмічних хвиль.

Залежно від положення центральної точки карти гномонічна проєкція може бути:

• нормальною (полярною) — якщо центральна точка поєднана з географічним полюсом,
• екваторіальною (поперечною) — якщо центральна точка розташована на екваторі,
• косою — якщо центральна точка розташована в деякій проміжній широті.

При обробці панорамних фотографій гномонічну проєкцію називають «прямолінійною». Зображення, створюване камерою-обскурою або ректилінеарним об'єктивом, відповідає гномонічній проєкції.