Гніт
- Гніт — важкий предмет, що кладеться на що-небудь для постійного тиснення. Як правило, гнітом називають важкий дерев'яний кружок, яким накривають квашення і соління в бочках і діжках, з покладеним на нього каменем чи іншим важким предметом. Під гнітом у діжці з водою могли зберігати («гнітити») деякі продукти на зиму (вони називались «гніченими»)[1][2][3]. Для притискування сіна чи соломи на возах використовувалась довга жердина-рубе́ль[4], для притискання соломи на стріхах чи скиртах — зв'язані жердини-ключи́ни[5].
- Гніт — насильний вплив на кого-небудь; утиск, пригноблення[1].
- Гніт — вогонь, розведений на припічку, коли в піч саджають хліб (щоб підрум'янити його). Це називалось «гнітити хліб»[2][3].
Див. також
Примітки
- Гніт // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- Гніт // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Гнітити // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Рубель // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- Ключина // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.