Годзе
Годзе (яп. 瞽女, букв. «сліпі жінки»[1]) — групи сліпих або слабкозорих співачок і виконавиць у Японії[2].
Вважається, що годзе з'явилися в Японії на початку Нового часу (в кінці періоду Муроматі)[2][3] і були досить численними до середини XX століття, принаймні в регіоні Хокуріку префектури Ніїґата. Традиційними музичними інструментами годзе були сямісен і кокю, вони не тільки грали на них, а й виконували пісні; їх мистецтво було суто вуличним (кадодзуке), а самі вони мандрували різними областями держави. Годзе не мали спеціалізованих шкіл, зазвичай в однієї наставниці навчалося кілька учениць[4]. За деякими даними, годзе могли надавати і сексуальні послуги[5], однак нині в їхніх громадах це заборонено[6].
Феномен годзе став сходити нанівець приблизно від 1955 року, але в селах Ніїґати деяка їх кількість зберігається досі. 1970 року пісні й музику годзе включено в список нематеріальної культурної спадщини Японії[7].
Примітка
- 川嶋將生「女盲目」『日本歴史大事典』第1巻、小学館、2000年、стор. 567
- 吉川(1990)с.44
- 吉川(1990)стор. 40
- 「瞽女唄」『音の日本史』(1999)стор. 18
- 明田鉄男『日本花街史』雄山閣出版、1990年、стор. 515。
- 東雅夫編『幻想文学講義』国書刊行会、2012年、стор. 115。
- 小林ハル、瞽女唄伝承者として無形文化財に指定される
Література
- Fritsch, Ingrid. «Blind Female Musicians on the Road: The Social Organization of ‘Goze’ in Japan», Chime Journal, 5 (Spring) 1992: стор. 58-64.
- 吉川英史「語りもの」山川直治編集『日本音楽の流れ』音楽之友社、1990年7月。ISBN 4-276-23439-0
- 山川出版社マルチメディア研究会監修「瞽女唄」『音の日本史』山川出版社、1999年3月。ISBN 4-634-98690-6