Голотропне дихання

Голотропне дихання — метод психотерапії, розроблений чеським психіатром Станіславом Ґрофом і його дружиною Крістіною Ґроф. Одна з практик самопізнання і зцілення, що поєднує сучасні наукові досягнення з психотерапії і глибинної психології та досвід давніх духовних практик і містичних традицій народів світу. Термін «голотропний» походить від грецького «holos» (цілісність) і «trepein» (дорога, прагнення), та означає «той, хто рухається до цілісності».

Голотропне Дихання (далі ГД) є одним з найпотужніших і найефективніших методів самодослідження ^{[джерело?]}. З 1976 року тисячі людей в багатьох країнах світу практикують його та отримують неймовірні терапевтичні результати ^{[джерело?]} і поштовх для подальшого особистісного розвитку. Терапевтична дія ГД базується на цілющому потенціалі змінених станів свідомості. Такий стан може виникати як під час дихальних сесій, так і спонтанно чи за допомогою різних ритуалів або під час глибокої медитації. Він активує природні цілющі сили^{[усталений термін?]}, що живуть всередині кожного з нас, і дарує безцінний досвід самозаглиблення. В зміненому стані психіка отримує дивовижну можливість підняти з несвідомої області матеріал, що несе сильний емоційний заряд, а, отже, має великий вплив на життя людини. Усвідомивши і переосмисливши болісний досвід, людина отримує можливість нейтралізувати негативний плив психологічної травми та інтегрувати її як частину власного багатого життєвого досвіду. Сама практика передбачає використання простих засобів — прискорене дихання, спеціально підібрану музику, малювання мандал та групову інтеграцію. Цього достатньо аби отримати власний глибинний досвід самозаглиблення та зрозуміти причини багатьох емоційних і психосоматичних проблем. Під час дихальної сесії можуть спостерігатися тілесні відчуття (біль, поколювання, заніміння), сильні емоційні переживання, пов'язані з важливими аспектами особистісного характеру, так і образи з періоду народження, дитинства, а також колективного несвідомого чи кармічні спогади. Невід'ємною частиною голотропної практики є інтеграція пережитого у «звичайному» стані свідомості. Зазвичай, для цього використовують арт-терапію у виді малювання мандал та групове обговорення пережитого.