Гончаренко Петро Дмитрович

Петро Дмитрович Гончаренко (4 березня 1966, Чернігівська область, Україна) — капітан I рангу запасу Військово-Морських Сил Збройних Сил України. Начальник тилу Командування ВМС ЗС України. До 2014 - ТВО начальника Академії ВМС імені П. С. Нахімова. З 2017 по 2020 рік - начальник Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія».

Гончаренко Петро Дмитрович
Народження 4 березня 1966(1966-03-04) (55 років)
Кіпті, Чернігівська область
Країна Україна
Приналежність  Україна
Вид збройних сил  Військово-морські сили
Рід військ
Роки служби 1991—2020
Звання  Капітан 1 рангу
Формування Інститут Військово-Морських Сил НУ «ОМА»
Командування

Начальник інституту

до 2014 — т.в.о. начальника Академії ВМС імені П. С. Нахімова
Нагороди
Орден Данила Галицького

Життєпис

Народився 4 березня 1966 року в селі Кіпті Козелецькому районі на Чернігівщині.

Освіта

У 1991 році закінчив Чорноморське вище військово-морське училище ім. Нахімова[1].

У 2004 р. закінчив оперативно-тактичний факультет СВМІ ім. П. С. Нахімова. Кандидат технічних наук[2].

Кар'єра

У 1991–1993 рр. — Командир артилерійської батареї сторожового корабля «Грозящий».
У 1993–1994 рр. — Командир артилерійської батареї РК «Україна» ВМС України.
У 1994–1996 рр. — Командир ракетно-артилерійської бойової частини сторожового корабля «Гетьман Сагайдачний».
У 1996–1997 рр. — Старший помічник сторожового корабля «Гетьман Сагайдачний».
У 1997–2002 рр. — Командир фрегата «Гетьман Сагайдачний».
У 2002–2005 рр. — Начальник штабу — перший заступник командира бригади надводних кораблів, командир бригади надводних кораблів ВМС ЗС України.
У 2005–2006 рр. — Начальник факультету озброєння Севастопольського військово-морського інституту.
У 2006–2007 рр. — Командир ескадри різнорідних сил ВМС ЗС України.
У 2007–2009 рр. — Заступник начальника СВМІ ім. П. С. Нахімова.
У 2009–2012 рр. — на посаді заступника начальника виконував обов'язки начальника Академії ВМС ім. П. С. Нахімова.[3] З 2014 року т.в.о. начальника Академії військово-морських сил імені П. С. Нахімова.

Неодноразово брав участь у далеких морських походах і міжнародних морських навчаннях «Кооператив-партнер-2000», «Кооператив-партнер-2002», «Кооператив-партнер-2003», «Блексіфор — 2004», «Blue game — 2005», «Сорбет-Роял-2005».

Під час російської збройної агресії проти України та окупації Криму, протистояв захопленню об'єктів навчально-матеріальної бази ВМС ЗС України[4] та 08.04.2014 у складі викладачів та курсантів, які залишилися вірні Військовій присязі, прибув до м. Одеса[5].

З 2014 по 2017 рр. — начальник тилу Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України, м. Одеса[6].

З 2017 по 2020 рр. — начальник Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія», м. Одеса[7].

В 2020 році — звільнений з військової служби у Збройних Силах України в запас.

Сім'я

Разом з дружиною виховує доньку.

Нагороди та відзнаки

Див. також

Примітки
  1. Список биографий начальников, командиров, преподавателей и выпускников ЧВВМУ им. П. С. Нахимова 1937–1992 гг.
  2. КАФЕДРА Военной подготовки Академия ВМС Украины им. П. С. Нахимова. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 22 квітня 2014.
  3. Управление образования и науки г. Севастополя. Архів оригіналу за 27 листопада 2013. Процитовано 22 квітня 2014.
  4. Україна, Крим, Чоловіча розмова на території військової частини(рос.)
  5. Курсантов-патриотов из Севастополя приняла Одесская военная академия(рос.)
  6. Електронна декларація Гончаренко Петро Дмитрович за 2016, Щорічна
  7. Національний університет «Одеська морська академія». Телефонний довідник
  8. Указ Президента України від 21 серпня 2017 року № 224/2017 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.