Горбоконик (балет)

«Горбоконик» (рос. Конёк-Горбунок) балет на 4 дії 8 картин з прологом і епілогом російського композитора Родіона Щедріна за однойменною казкою П. П. Єршова. Автори сценарію балетмейстер В. І. Вайнонен і драматург П. Г. Маляревський.

Балет
«Горбоконик»
Афіша балету «Горбоконик» Харківського національного академічного театру опери та балету ім. М. Лисенка (2020)
Композитор Родіон Щедрін
Автор(и)
лібрето
В. Вайнонен, П. Маляревський
Джерело сюжету Коник-горбунок
Кількість дій 4
Рік створення 1955
Перша постановка 4 березня1960
Місце першої постановки Большой театр. Москва
Інформація у Вікіданих

Історія створення

Балет складений, за деякими даними, в 1955 році[1], за іншими — в 1958[2] на замовлення Большого театру молодим композитором, тоді ще студентом консерваторії. За спогадами композитора, роботі над балетом передувала поїздка по білоруських селах, де композитор слухав народні пісні[1]. Прем'єра балету відбулася 4 березня 1960 року в Большому театрі (Москва) в хореографії Олександра Радунського[3]. Партитуру балету Родіон Щедрін присвятив Майї Плісецькій, балерині Большого театру, з якою .він познайомився під час репетицій «Горбоконика» .На початку жовтня 1958 року композитор і балерина одружилися[4].

Зміст

Пролог

Селянський син Іван стеріг пшеницю і зловив злодія — чарівного коня, який у відкуп дав Іванові трьох коней: двох красенів розписних, а третього — коника на прізвисько горбоконик.

Дія перша

Іван з братами продавав коней царя, але коні не хотіли продаватися без Івана, і він узяв Івана конюхом.

Дія друга

Колишній конюх розсердився і доніс на Івана, що той бажає привезти Цар-дівчину. Цар послав тоді сам за нею Івана, і Коник-Горбоконик допоміг Івану виконати доручення.

Дія третя

Щоб одружитися з Цар-дівицею, цар вирішив омолодитися, скупавшись в окропі, але випробувати спосіб омолодження спочатку на Іванові. Той змушений був підкоритися, пірнув в окріп і виринув сліпучим красенем, добрим молодцем. Тоді і цар, повний надій і не підозрюючи про підступ і шахрайство, пірнув в окріп і … живцем зварився.

Епілог

Весілля Івана і Цар-дівиці.

Балет на сценах театрів України

  • 1985 рік — Балет «Горбоконик» у Київському муніципальному театрі опери та балету для поставив балетмейстер Віктор Литвинов (дебют в якості постановника). Лібрето Василія Вайнонена та Павла Маляревського за редакцією Віктора Литвинова. В редакції В. Литвинова балет має 2 дії.
  • 2008 рік — Постановку балету в Харківському академічному театрі опери та балету ім.  М. В. Лисенка (балетмейстер Віктор Литвинов).
  • 2014 рік — прем'єра поновленої вистави в ХНАТОБ.
  • 27 листопада 2020 року — поновлення вистави в ХНАТОБ (диригент-постановник оновленої версії — Павло Багінський, художники постановники оновленої версії — заслужений художник України Надія Швець, Ірина Степнова. Деніс Ковальов)[5].

Зміст постановки ХНАТОБ[6]

Дія 1

У давнину жили три брати. Старші — Данило та Гаврило — злі були та ледащі, над молодшим, Іванком, посміювалися, за всіх працювати змушували. Одного разу брати зібралися на ярмарок. Важкі мішки на возі, а замість коня запрягли Іванка. Раптом з'явилася Жар-птиця — Цар-дівиця. Пожаліла вона Іванка й подарувала йому Горбоконика. Набридло Іванкові образи від братів терпіти і вирішив він з Горбокоником щастя й волі шукати. Попрямували вони на ярмарок. А там — городяни торгують, купують. Сам цар прибув, а з ним бояри. Аж раптом на шляху царської процесії купа мішків з возу вивалилася, да так, що ними всіх з ніг позбивало. Злякалися Данило й Гаврило, в усьому Іванка звинуватили. Щоб цар не гнівався, віддали йому Горбоконика. Залишився Іванко один, сумує без вірного друга. І знову на допомогу з'явилася Жар-птиця, подарувала йому своє чарівне перо, що вогнем виблискує, веселкою переливається. Задумав хлопець виміняти його на Горбоконика та вирушив до царського терему. Як побачив Цар перо, наказав Іванові спіймати й принести йому саму Жар-птицю.

Дія 2

Забралися Іванко з Горбокоником на Срібну гору, куди вночі жар-птиці злітаються. Тут вони перетворюються на дівчат, танцюють, грають аж до ранку. Прилітає сюди разом з усіма і Цар-дівиця. Добре заховався Іванко, приловчився — та спіймав її. І завмер — яка краса! Цар-дівиця також від нього очей не може відвести. Недаремно ж Іванку завжди допомагала. Втім, треба йому царський указ виконувати… Та не міг Іван Жар-птицю віддати старому, випустив на волю. І велить його Цар за це стратити. Але Цар-дівиця не дала коханому загинути, сама до царського терему з'явилася. Подивився Цар на неї та про гнів свій одразу забув. А Цар-дівиця йому пропонує омолодитися: нехай викупається в молоці, що кипить. Злякався Цар, страшно йому до казана стрибати — наказав спочатку Іванка кинути. Заспокоїли Горбоконик і Цар-дівиця хлопця: мовляв, нічого не бійся, стрибай! І вийшов Іван з казана таким вродливим, що ні в казці сказати, ні пером описати. Данило й Гаврило догідливо підсаджують Царя в казан, але той — бух! І зник там, тільки корона й сорочка залишилися. А народ славить-величає Івана з Цар-дівицею, бажає їм жити в любові та злагоді. Горбоконик теж радий, що у казки про нього щасливий кінець.

Цікаві факти

Перший балет за казкою Петра Єршова «Коник-Горбоконик» був створений італійським композитором Цезарем Пуні та французьким балетмейстером Артуром Сен-Леоном. Прем'єра балету відбулася наприкінці 1864 року на Петербурзькій імператорській сцені — Большому Камерному театрі.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.