Гори Святого Іллі
Го́ри Свято́го Іллі́ (англ. Saint Elias Mountains) — гори в північній частині системи Берегових хребтів у Кордильєрах, на Алясці у США; та в Юконі і Британській Колумбії в Канаді.
Гори Святого Іллі англ. Saint Elias Mountains | ||||
Вид на гору Святого Іллі | ||||
Країна | США, Канада | |||
---|---|---|---|---|
Штат | Аляска, Юкон, Британська Колумбія | |||
Є частиною | Берегових хребтів, (Кордильєри) | |||
Межі | Врангеля (на північному заході), Чугацькі гори (на заході) Береговий хр. (на південному сході) | |||
Площа | 76 947—112 509 км2 | |||
Довжина | 480 км, (пн. захід — пд. схід) | |||
Ширина | 140 км | |||
Найвища точка | Лоґан | |||
- координати | 60°34′02″ пн. ш. 140°24′10″ зх. д. | |||
- висота | 5959 м | |||
Вершини | Лоґан (5959 м), Св.Іллі (5489 м), Лукейнія (5240 м), Кінг (5173 м), Стіл (5073 м), Бона (5040 м) | |||
Гори Святого Іллі, на схід від гір Врангеля | ||||
Гори Святого Іллі у Вікісховищі |
Географія
Гори розташовані на південному сході Аляски (США) та на південному заході Юкону і крайньому північному заході Британської Колумбії (Канада). Належать до складу гірської системи Берегових хребтів, Кордильєр. Це найвищі прибережні гірські хребти на Землі. Гори утворилися внаслідок субдукції тектонічної мікроплити Якутат під Північноамериканську тектонічну плиту.
Територія гір охоплює національний парк та заказник Врангель-Сент-Елайс в США і національний парк Клуейн в Канаді, а також включає в себе весь національний парк Глейшер-Бей на Алясці. На Алясці гори включають частини боро Якутат та райони перепису Хуна-Ангун та Валдіз-Кордова[1].
Довжина гір 480 км. Найбільша ширина до 180 км, з підводними хребтами затоки Аляска до 450 км. Площа за різними даними від 76 947 до 112 509 км². Максимальна висота до 5959 м — гора Лоґан[2]. Більшість найвищих піків Канади є частиною цих гір.
Гори складені гранітами і осадовими породами. Мають значне заледеніння. Вище 500 м розташовані сніжники та фірнові поля, які живлять великі льодовики, що досягають океану; ряд льодовиків, зливаючись біля підніжжя і утворюють великі льодовики (Хаббард, Маласпіна та ін.). Нижні частини схилів вкриті хвойними лісами.
Гори Святого Іллі були названі на честь гори Святого Іллі, яка в свою чергу була відкрита і названа датським дослідником Вітусом Берінгом 16 липня 1741 року[3] на честь пророка Іллі.
Найвищі піки
Найвищі вершини у складі гір Святого Іллі:[2][4][5]
№ за/п | Назва вершини | Висота, м | Розташування | Примітки | |
---|---|---|---|---|---|
абсолютна | відносна | ||||
1 | Лоґан | 5959 | 5250 | Юкон | Найвищий пік Канади |
2 | Святого Іллі | 5489 | 3429 | Аляска-Юкон | Другий за висотою пік США та Канади |
3 | Лукейнія | 5240 | 3040 | Юкон | № 3 в Канаді |
4 | Пік Кінг | 5173 | 1073 | Юкон | № 4 в Канаді |
5 | Стіл | 5073 | 813 | Юкон | № 5 в Канаді |
6 | Бона | 5040 | 2100 | Аляска | № 5 в США |
7 | Маунт-Вуд | 4842 | 1190 | Юкон | |
8 | Ванкувер | 4812 | 2692 | Юкон | |
9 | Черчилл | 4766 | 1188 | Аляска | |
10 | Слаґґард | 4742 | 522 | Юкон | |
11 | Макаулай | 4690 | 520 | Юкон | |
12 | Ферветер | 4671 | 3961 | Б.Колумбія-Аляска | № 1 в Британській Колумбії[6] |
13 | Габбард | 4557 | 2457 | Юкон | |
14 | Ведмідь | 4520 | 1540 | Аляска | |
15 | Волш | 4507 | 1346 | Юкон | |
16 | Альверстоун | 4439 | 594 | Аляска-Юкон | |
17 | Юніверсіті | 4410 | 978 | Аляска | |
18 | Макартур | 4389 | 924 | Юкон | |
19 | Аугуста | 4289 | 1549 | Аляска-Юкон | |
20 | Кеннеді | 4250–4300 | 390 | Юкон | |
21 | Гора Кука | 4196 | 2351 | Аляска-Юкон |
Галерея
Примітки
- Saint Elias Mountains. Інформаційна система географічних назв, Геологічна служба США (USGS). Процитовано 19-04-2018.
- Saint Elias Mountains. Peakbagger.com, (англ.).
- St. Elias Mountains. «BC Geographical Names». Процитовано 19-04-2018
- Northern Saint Elias Mountains. Peakbagger.com, (англ.).
- Southern Icefield Ranges. Peakbagger.com, (англ.).
- Гора Фервайтер частково знаходиться в Британській Колумбії. Найвищий пік цілковито в Британській Колумбії — гора Ваддінгтон, 4019 м (13186 футів).
Посилання
- Святого Іллі гори // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Richter, Donald H.; Preller, Cindi C.; Labay, Keith A.; Shew, Nora B. (2006). Geologic Map of the Wrangell-Saint Elias National Park and Preserve, Alaska. USGS Scientific Investigations Map 2877.
- Winkler, Gary R. (2000). A Geologic Guide to Wrangell—Saint Elias National Park and Preserve, Alaska: A Tectonic Collage of Northbound Terranes. USGS Professional Paper 1616. ISBN 0-607-92676-7.
- Wood, Charles A.; Kienle, Jürgen, ред. (1990). Volcanoes of North America. Cambridge University Press. ISBN 0-521-43811-X.
- Гори Святого Іллі // Большая советская энциклопедия / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Тома 1–30. — М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978. (рос.).