Гофман Лев Георгійович
Лев Гео́ргійович Го́фман (1897, Одеса — 1938) — одеський історик.
| Гофман Лев Георгійович | |
|---|---|
| Народився |
1897 Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія |
| Помер | 1938 |
| Діяльність | історик |
| Alma mater | Одеський національний університет імені І. І. Мечникова |
Життєпис
Лев Георгійович Гофман народився 1897 року в українському місті Одеса.
Наприкінці 1910-х років — на початку 1920-х років навчався на історико-філологічному факультеті Імператорського Новоросійського університету, прискореному випуску Гумобміна та історико-соціологічному відділенні ОІНО. За спогадами Миколи Рубінштейна, входив до гуртка істориків, що студіював історію Росії під керівництвом професора Антонія Флоровського. Лев Гофман спеціалізувався на вивченні ланкастерських шкіл у ХІХ столітті. З від'їздом Антонія Флоровського з Одеси Гофман відійшов від наукової діяльності. Викладав історію в одеських спеціальних навчальних закладах, зокрема, у школі для зубних лікарів.
Заарештований 27 квітня 1938 року, того ж року розстріляний по процесу меншовицької організації. Реабілітований 17 грудня 1956 року.[1]
Література та джерела
- Смирнов В. А. Реквием ХХ века. — Одесса, 2003. — Т. 2. — С. 340;
- Музичко О. Є. Одеські «історики-вигнанці» у 1920-х роках: зв'язки з одеськими колегами // Південь України: етноісторичний, мовний, культурний та релігійний виміри. — Одеса, 2009. — С. 212—219.