Граціано Ландоні

Народився 24 листопада 1939 року в місті Леньяно. Вихованець футбольної школи клубу «Галларатезе».

У дорослому футболі дебютував 1958 року виступами за команду «Про Верчеллі» з Серії С, в якій провів один сезон, взявши участь у 35 матчах чемпіонату.

1959 року перейшов до «Мессіни», де виступав протягом двох сезонів у Серії В, причому у другому півзахисник забив 7 голів в 34 іграх, чим привернув увагу представників тренерського штабу столичного «Лаціо», до складу якого приєднався 1961 року. Відіграв за «біло-блакитних» наступні три сезони своєї ігрової кар'єри, вигравши просування до Серії А за підсумками сезону 1962-63 і у наступному сезоні дебютував у вищому італійському дивізіоні, зігравши в усіх 34 матчах, в яких забив один гол, після чого покинув клуб.

Покинувши Рим, Ландоні грав протягом наступного сезону в «Аталанті» в Серії А), після чого повернувся на Сицилію, ставши гравцем «Катанії»[1]. Проте в цій команді Граціано провів тільки 5 матчів в Серії А через конфлікт з тренером Кармело Ді Беллою[2] і після вильоту клубу в Серію Б, в листопаді 1966 року він переїхав в «Палермо», де залишався протягом трьох сезонів поспіль і здобув своє друге просування в Серію А, вигравши Серію В 1967-68. Завдяки цьому у сезоні 1968-69 Ландоні знову грав у вищому італійському дивізіоні, провівши 25 матчів.

Після короткого періоду в «Тернані» на початку сезону 1969-70 (7 матчів і один гол у Серії В)[3], Ландоні повернувся в «Палермо», але не зміг допомогти клубу уникнути вильоту до Серії В[2], де і продовжив виступи[4].

Влітку 1971 року, в віці 32, перейшов у клуб Серії C «П'яченца»[5], але зігравши лише 7 матчів у чемпіонаті, в листопаді того ж року перейшов у «Соренто», повернувшись таким чином в Серію B.

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Гроссето», за команду якого виступав протягом 1972—1973 років і допоміг команді вийти з Серії D в Серію С[6].

Він провів в цілому 111 матчів і 2 голи у Серії А та 235 матчів і 19 голів в Серії В.

Відразу після цього Ландоні очолив тренерський «Гроссето» у третьому дивізіоні[6], який врятував від вильоту назад у нижчий дивізіон.

1974 року молодий фахівець очолив «Ареццо» з Серії В[7], але ще по ходу сезону був замінений на Маріо Россі через незадовільні результати (1 перемога в 10 матчах чемпіонату). Після цього Ландоні повернувся до Серії С, де очолював «Пізу»[6][8] та «Прато»[9].

1978 року став головним тренером «Парми» з Серії С1, в якій протягом сезону був замінений на Чезаре Мальдіні[10].

Після цього Ландоні очолював «Беневенто» (Серія С1)[11] та «Сіракузу» (Серія С2), замінивши Лідо Вієрі.

Сезон 1983-84 Ландоні розпочав як помічник головного тренера «Палермо» Густаво Джаньйоні[12]. У квітні 1984 року Джаньйоні був звільнений через невдалі результати і Ландоні став головним тренером клубу[12], проте не зміг виправити ситуацію і клуб вилетів до Серії С1[2], після чого Граціано Ландоні був звільнений і замінений на Доменіко Росаті[2].

В подальшому очолював «Фоджу» (Серія С1)[13], «Трапані» (Серія С2) та «Ерколанезе», з яким вилетів до Міжрегіонального чемпіонату, п'ятого за рівнем дивізіону країни. Після цього Ландоні залишився в цьому дивізіоні тренувати клуби «Колліджана» та «Гроссето», який і став його останнім місцем тренерської роботи після звільнення 1991 року[14].

• Переможець Серії В: 1967-68
• Переможець Серії D: 1972-73

• Дані про гравця в «Енциклопедії футболу». (італ.)